uk %D0%92%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 %D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F (%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%88)

Вулиця Височанка
Калуш
Вулиця Височанка; Калуш
	Вид на житловий мікрорайон Височанка Вид на житловий мікрорайон Височанка
Місцевість	Височанка
Район	Височанка
Розміщення	між вул. С.Бандери і районом Залісся
Назва на честь	мікрорайону Височанка
Колишні назви
	Садовнікова
Загальні відомості
Протяжність	2300 м.
Координати початку	49°1′23″ пн. ш. 24°22′30″ сх. д. / 49.02306° пн. ш. 24.37500° сх. д.
Координати кінця	49°2′31″ пн. ш. 24°23′15″ сх. д. / 49.04194° пн. ш. 24.38750° сх. д.
Транспорт
Автобуси	маршрут 8,8А,11,11Б
Зупинки громадського транспорту	Пекарня, Сонечко, Пагорб Слави, Кольнія, Церква, Міське кладовище
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт, наявний тротуар
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Парки	Парк Слави
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r3898083
Мапа
Височанка вулиця у Вікісховищі

Вулиця Височанка — вулиця садибної забудови в Калуші, осьова в однойменному міському мікрорайоні Височанка.

Розташування

Простягається від вул. Степана Бандери до міського кладовища, де переходить у вулицю Залісся. До Височанки прилучаються вулиці (від початку до кінця):
справа:

Ломоносова
Бабія
Курбаса
Артемовського
Андрусяка
Підкови
Ярослава Мартинця
Колесси
Новаківського
Сірка

зліва:

Ковжуна
Європейська
Кобилянської
Виговського
Копальняна
Святої Варвари
Черняховського
Купчинського
Остапа Вишні
Яблунева
Пачовського

Історія

На карті Апенцелєра 1787 року наявна на всьому протязі нинішньої вулиці дорога від Станіславської до Залісся в оточенні сільськогосподарських угідь без житлової забудови, тільки міський цвинтар уже знаходився на своєму місці.

Вулиця створювалася, починаючи з початку ХХ століття. Спочатку називалась Височанка (ймовірно, за прізвищем одного з жителів). В реєстрі вулиць Калуша 1939 року має № 76, знаходились садиби № 1670-1702^[1]. Комуністичний режим перейменував вулицю в честь Садовнікова — совєтського чиновника, який (зі спогадів старожилів міста) насправді був страшним садистом і катом простих українських людей-патріотів, тому 22.08.1990 вулиці повернено історичну назву^[2]. Перші житлові будинки зводилися з дерева ще в міжвоєнний період (20,30-ті рр.). Вулиця була ґрунтовою і по обидва її боки в основному були сільськогосподарські угіддя. Слід зазначити, що на вулиці знаходилась початкова школа, що розташовувалася за вулицею Колесси (після Пагорба Слави).

Вже у міжвоєнний період на прилеглих з району Баня вулицях Копальняна і Святої Варвари почали зводитися перші цегляні будинки. Це були своєрідні комуналки. Місцевість, де вони зводилися, в народі називають Кольонією. Ця назва пішла від німецьких колоністів, що їх споруджували. Будинки будувалися з хорошої польської цегли, малювалися, зазвичай, в жовтий чи білий колір, покривалися ж будинки глиняною червоною черепицею.

Справжній будівельний бум розпочався в післявоєнний період у 60-их, коли був забудований новий мікрорайон, що отримав колишню назву осьової вулиці. По вулиці масово надавалися плани працівникам шахт, калійного комбінату та інших міських підприємств і установ. 1970-го було споруджено на найвищій точці вулиці (і Калуша) телерадіовежу. За два роки з іншого боку вулиці розпочалося спорудження Пагорба Слави^[3] та парку навколо нього.

Монумент радянським воїнам
Пам'ятник закатованим повстанцям

У 1976році старий міський цвинтар на початку вулиці був зарезервований, а в її кінці відкрито цього ж року новий міський цвинтар. У 2000-их наприкінці вул. Височанка відкритий Храм Святого Духа у приміщенні міської панахиди коло нового міського цвинтаря.

Транспортне сполучення

На вулиці загалом знаходяться десять автобусних зупинок. Через неї проходять маршрути автобусів № 8, 8А, 11, 11Б. Вулиця має зручне транспортне сполучення із центральною частиною міста (через вул. Ковжуна), з Новим Калушем (через вул. Європейську), з районом Баня (через більшість вулиць з лівого боку), із Заліссям (дачний район міста) та з Підгірками (через вулицю Шухевича).