Вибори до Львівської обласної ради 2006

‹ 2002  2010 ›
Вибори до Львівської обласної ради 2006
26 березня 2006
Партія		«Наша Україна»	Блок Юлії Тимошенко	Блок Костенка і Плюща
Відсоток		26,62%	24,43%	5,87%

Вибори до Львівської обласної ради 2006 — вибори до Львівської обласної ради, що відбулися 26 березня 2006 року. Перші вибори до Львівської обласної ради, які проводилися за пропорційною виборчою системою. Для того, щоб провести своїх представників до Львівської обласної ради, партія чи блок мусила набрати не менше 3% голосів виборців.

Результати виборів

Розподіл мандатів у Львівській обласній раді

Розподіл голосів[1]
«Наша Україна» (45)			26.62%
БЮТ (41)			24.43%
УНБ КіП (10)			5.87%
ВО «Свобода» (10)			5.62%
Пора (9)			5.04%
ПППУ (5)			3.2%

Таким чином, Львівська обласна рада стала однією із трьох рад, де на виборах перемогла «Наша Україна». Також ця обласна рада до 2009 року залишалась єдиною, в якій представництво отримало ВО «Свобода» (до позачергових виборів у Тернопільську облраду 2009 року).

Примітка: На діаграмі зазначені лише ті політичні сили, які подолали 3 % бар'єр
і провели своїх представників до Львівської обласної ради.
В дужках — кількість отриманих партією чи бльоком мандатів

Вибори Голови Львівської обласної ради

Номер	Фото	Кандидат	Голосів	Підтримка фракцій
1		Мирослав Сеник	63	«Наша Україна» «Пора» ПППУ
2		Михайло Сендак	31	БЮТ
3		Олег Тягнибок	11	ВО «Свобода»

За результатами виборів, перемогу здобув Мирослав Сеник.[2] Його кандидатуру підтримали фракції «Наша Україна», ПППУ та партії «Пора». Фракція Української народної партії за виключенням депутата Лариси Федорів не взяла участь у таємному голосуванні, [3]

Див. також

• Список результатів виборів до обласних рад 2006

Посилання на джерела

1. Результати виборів до Львівської обласної ради
2. За кандидатуру Мирослава Сеника проголосували 63 обранці
3. ПОЛІТИЧНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ВЛАДІ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 січня 2012. Процитовано 11 липня 2009.

Зовнішні посилання

• Результати виборів до Львівської обласної ради^[недоступне посилання з червня 2019]
• Виборчі списки як індикатор внутрішньопартійної комунікації. О.Шиманова [Архівовано 15 червня 2016 у Wayback Machine.]