На державному рівні вибори проводяться у Президію Боснії і Герцеговини та Парламентську Скупщину. Президент обирається на чотирирічний термін виборами у кожній з трьох основних етнічних груп. Кандидат обирається найбільшою кількістю голосів у виборчому окрузі. Парламентська Скупщина Боснії і Герцеговини (Parlamentarna Skupština) має дві палати. Палата представників Боснії і Герцеговини (Predstavnički dom/Zastupnički dom) має 42 члени, які обираються на чотирирічний термін за пропорційним представництвом у кожній основній етнічній групі. Палата народів Боснії і Герцеговини (Dom Naroda) налічує 15 членів, які призначаються парламентами двох ентитетів. У Боснії та Герцеговині діє багатопартійна система з численними політичними партіями, з яких жодна партія не має шансів на владу, і партії повинні працювати одна з одною для формування коаліційних урядів. Кожна основна етнічна група має свою домінуючу політичну партію.
Останні вибори
Президентські 2018
Вибраними членами Президії Боснії і Герцеговини є Шефік Джаферович (боснійський, SDA), Желько Комшич (хорват, DF) і Мілорад Додік (серб, SNSD). Суперечливими були вибори хорватського члена, оскільки ненаціоналістичний кандидат Желько Комшич (Демократичний фронт) переміг націоналіста Драгана Човича (HDZ BiH) за допомогою боснійських виборців, а Комшич зайняв перше місце майже виключно в муніципалітетах, де є хорватська відносна більшість. Результат підштовхнув протести хорватів, які звинувачували боснійців у голосуванні та закликали до створення власного ентитету або виборчого округу. У наступні дні в Мостарі пройшли протести з такими ознаками, як "Не мій президент" і "Демократія — спочивай з миром",[1][2] У наступні дні після виборів, кілька муніципалітетів з хорватською більшістю оголосили Комшича персоною нон ґрата.[3][4]