Веснік Яків Ілліч

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Веснік.
Веснік Яків Ілліч
Народився19 серпня 1894(1894-08-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пінськ, Мінська губернія, Російська імперія
Помер17 листопада 1937(1937-11-17) Редагувати інформацію у Вікіданих (43 роки)
СРСР
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьреволюціонер
Alma materЛозанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникСхідний фронт (Перша світова війна) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриQ56308306? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЄвген Весник Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Азербайджанської РСР

Я́ків Іллі́ч Ве́снік (нар. 19 серпня 1894(18940819), Пинськ — 17 листопада 1937, тюрма НКВД СССР) — російський більшовицький політик, сталініст. Один із організаторів будівництва комбінату «Криворіжсталь», яке відбувалося під час Голодомору. Учасник Першої світової війни. За походженням — єврей.

Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився він у Пинську. Під час Першої світової війни, після поранення демобілізувавшись з армії, почав працювати слюсарем у Петрограді, познайомився з активістом лівих рухів Калініним, був завербований ним до більшовицького руху.

Веснік активний учасник жовтневого перевороту в Петрограді. Він був членом Виборзької районної Ради, одним з організаторів Червоної гвардії. Брав участь в організації Червоної Армії, займав у ній керівні посади. Веснік був членом Реввоєнради (РВР):

  • 7 листопада 1918 — 28 листопада 1919: 8-ій армії Південного і інших фронтів
  • 27 травня — 31 серпня 1920: 11-ій армії
  • 10 листопада — 26 грудня 1920: 15-ій армії
  • 26 січня — 29 травня 1921: 11-ій армії

Після закінчення війни залишився в армії. 1924 призначений начальником Військово-будівельного управління Червоної Армії. Незабаром, враховуючи набутий ним організаторський досвід, його послали на відбудову затоплених рудників на Алтаї. Після цього Я. І. Веснік був начальником будівництва Магнітогорського і Кузнецького комбінатів.

1931, напередодні Голодомору, Весніка направляють в окуповану Україну, до Кривого Рога. Там очолив будівництво металургійного заводу і був його першим директором. 1935 нагороджений орденом Леніна.

Після смерті одного з більшовицькоих ватажків Орджонікідзе 18 лютого 1937 російські спецслужби винищували його оточення. Веснік заарештований НКВД СССР 10 липня 1937 і незабаром убитий у тюрмі (17 листопада). Його дружина відправлена у ГУЛАГ до Казахстану, а сина, відібравши у матері, (це майбутній російський кіноактор Євген Веснік) мали традиційно відправити до концтабору для дітей ворогів народу. Проте родичі добилися помилування дитині.

Вшанування пам'яті

З 1975 року у місті Кривий Ріг була вулиця Весніка. 2016 року перейменована на вулицю Віктора Гошкевича.

16 травня 2022 року у Кривому Розі було демонтовано пам'ятник Якову Весніку.

Родина

Примітки

Посилання