|
Верхня Яфа
Султанат Верхня Яфа (араб. سلطنة يافع العليا) — арабська держава, що існувала у північно-східній частині нинішньої мухафази Лахдж в Південному Ємені (з XVIII століття до 1967). Шейх Верхньої Яфи прийняв титул султана близько 1800. На чолі султанату стояла династія Аль-Хархара (англ. Harharah). Столицею Султанату Верхня Яфа було місто Махджаба (англ. Mahjaba). Історія султанату Шейхи з клану Аль-Хархара племені Яфа панували на території Верхньої Яфи з початку XVIII століття. Близько 1800 шейх Кахтана I бін Умар з клану аль-Хархара прийняв титул султана Верхньої Яфи. До складу султанату увійшли васальні місцеві племінні шейхство Аль-Бусі, Ад-Дхубі, Аль-Хадрамі, Аль-Мафлахі та Аль-Маусата. У 1895 Султанат Верхня Яфа формально увійшов до складу британського Протекторату Аден, хоча англійської присутності в гірському султанаті практично не спостерігалося аж до 1944. У 1959–1960 султанат вперто відмовлявся від вступу в заснованої британцями Федерації Арабських Еміратів Півдня, внаслідок чого від Верхньої Яфи було відірвано шейхство Мафлахі, включене у Федерацію. 18 січня 1963 султанат Верхня Яфа, єдина з західно-єменських держав, увійшла до складу британського Протекторату Південної Аравії. Монархія у Верхній Яфе скасована 29 листопада 1967, а територія султанату увійшла до складу Народної Республіки Південного Ємену. Шейхи та султани (з бл. 1800) Верхньої Яфи
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
