Верушка
Верушка (нім. Veruschka; при народженні графиня Вера Готтлібе Анна фон Лендорф, нім. Vera Gottliebe Anna Gräfin von Lehndorff, також Вера фон Лендорф, або Верушка фон Лендорф; нар. 14 травня 1939, Кенігсберг, Східна Пруссія) — німецька модель та акторка. ЖиттєписНародилась 14 травня 1939 року в місті Кенігсберг, Східна Пруссія (нині російський Калінінград) в старовинній дворянській родині. Її батьками були граф Генріх фон Лендорф (1909—1944) та графиня Готтлібе фон Кляйнен (1913—1993). Три її сестри — Марі Елеонор (1937—2018), Габрієль (нар. 1942) та Катаріна (нар. 1944). Їхнім двоюрідним дядьком був хірург та письменник граф Ганс фон Лендорф (1910—1987), двоюрідною тіткою — журналістка і громадська діячка графиня Маріон Денгофф (1909—2002). 4 вересня 1944 року їхнього батька було страчено за участь у замаху на Гітлера, відомому як Змова 20 липня, або Операція «Валькірія». Родина була позбавлена майна та титулу, матір було відправлено до трудового табору, а Веру разом з Марі Елеонор та Габрієль віддано до дитячого будинку в місті Бад-Закса. По завершенні Другої світової війни вона разом з матір'ю та сестрами мешкали у таборах для біженців. Через постійні переміщення Вері довелося змінити 13 шкіл. Після школи вона вивчала дизайн та живопис у Флоренції. В Італії Вера, чий зріст досяг 183 сантиметрів, почала працювати моделлю, взявши псевдонім Верушка. У 1960-х та на початку 1970-х років вона працювала в Італії, Франції та США, з'явилася на 800 обкладинках та співпрацювала з такими метрами як Сальвадор Далі, Річард Аведон, Ірвінг Пенн, Діана Вріланд, Гельмут Ньютон, Стівен Майзель, Петер Ліндберг та Пітер Біерд. 1966 року дебютувала в кіно, у фільмі «Фотозбільшення» Мікеланджело Антоніоні (зіграла себе, яка протягом п'яти хвилин позує головному герою в його студії; саме цей епізод потрапив на постер стрічки, яка здобула Золоту пальмову гілку на 20-му Каннському кінофестивалі). 1971 року виконала головну роль у кінодрамі свого близького друга фотографа Франко Рубартеллі «Верушка. Поезія жінки» (італ. Veruschka, poesia di una donna). 1984 року виконала головну роль у фільмі Ульріки Оттінгер «Доріан Грей у дзеркалі жовтої преси», де зіграла спільно з Дельфін Сейріг. 1986 року було видано альбом «Метаморфози» художника Хольгера Трюльцшема, для якого Верушка позувала вкрита фарбою у стилі боді-арт. 2004 року режисер Пол Морріссі, відомий співпрацею з Енді Ворголом, створив про неї документальний фільм «Верушка. Життя перед камерою». 2006 року у берлінському Музеї фотографії пройшла організована Фондом Гельмута Ньютона виставка «Автопортрети Верушки» (англ. Veruschka Self-Portraits), фотографії для якої були створені спільно з фотографом Андреасом Хубертусом Ільзе. Того ж року з'явилася в епізодичній ролі графині Валленштейн у фільмі «Казино Рояль» з циклу про Джеймса Бонда, з Деніелом Крейгом та Євою Грін у головних ролях. 2011 року видала автобіографічну книгу «Верушка. Моє життя» (нім. Veruschka. Mein Leben)[6]. Вибрана фільмографія
Цитата«Гельмут Ньютон якось сказав мені: "Знаєш, а ми ж працюємо, аби наповнювати сміттєві баки". І він правий. В решті решт, усі наші фотографії осідають на смітнику, серед кухонних відходів та старого ганчір'я. Чудовий мотлох, що втратив сенс». Примітки
Посилання |