Онуки імператора Східної Римської імперії Андроніка I — Олексій I Великий Комнін і Давид I Великий Комнін, у квітні 1204 року зібрали всі сили і землі, що залишились вірними ідеї Східної Римської імперії, та утворили Трапезуднську державу, ставши родоначальниками династії Великих Комнінів. За підтримки грузинських військ і цариці Тамари, Давид І зміг об'єднати навколо Трапезунда землі на узбережжі Чорного моря, Понт, а також Сіноп, Гераклію Понтійську, Крим і Кубань. Олексій І прийняв імператорський титул.
Олексій І проголосив себе спадкоємцем імператоратів Східної Римської імперії, а рід стали називати Великими Комнінами, та єдиними законними спадкоємціями династії Римських імператорів та трону Східної Римської імперії, щоб вказати свою першість, на відміну від династії Нікейської правителів Ласкарісів чи Епірських князів Ангелів-Комнінів.
До 1282 року правителі з династії Великих Комнінів титулувалися «Вірний Базилевс і Автократор Римлян» (імператор Римлян). У вересні 1282 року в результаті компромісу з імператором Константинополя Михайлом VIII Палеологом Великі Комніни прийняли титул: «вірного Базилевса і Автократора (імператора) всього Сходу, Іберії і Заморії». Імператорами Трапезундської імперії визнавалися лише представники роду Великих Комнінів.
Великі Комніни вступали в шлюбні союзи з представниками правлячих династій Баґратунів, Палеологів, Кантакузинів, Багратидами, князів Самцхе і Теодоро (Мангупу). Наприкінці існування імперії, оточені мусульманськими племенами, Великі Комніни видавали своїх дочок заміж за сусідніх тюркських володарів, емірів і султанів Ак-Каюнлу, Халівії, Джаніка.
Представники династії правили Трапезундською імперією понад 250 років, до того як його держава була окупована турками-османами, через вісім років після падіння Константинополя. Після взяття Трапезунда султаном Мехмедом II у серпні 1461 р. родина останнього імператора Давида ІІ Великого Комнина була депортована на Балкани; а 1 листопада 1463 року колишнього імператора Давида ІІ, його трьох синів і племінника Олексія V - османи стратили в Константинополі.
Давид ІІ (?-1.11.1463), імператор (1459—1461), страчений разом з 7 з 9 своїх дітей ∞ 1) 1429 Марія, донька Олексія I, князя Теодоро; 2) 1447 Олена, дочка Димитрія I Кантакузіна, деспота Мореї
Теодора (д/н— після 1358), дружина Ібрагіма, еміра бейліка Хаджимір
Джерела
Siergiej Karpow, Cesarstwo Trapezuntu [w:] Bizancjum i jego sąsiedzi 1204-1453, pod red. Angeliki Laiou, Cécile Morisson, przeł. Andrzej Graboń, Kraków: Wydawnictwo WAM 2013, s. 393-406.
Anthony Bryer, Świat prawosławnych Rzymian (1393–1492) [w:] Bizancjum 1024-1492, t. 2, red. Jonathan Shepard, przeł. Jolanta Kozłowska, Robert Piotrowski, Warszawa: Wydawnictwo Akademickie Dialog 2015, s. 325-347.
Małgorzata Dąbrowska, Trapezuntu Cesarstwo. Encyklopedia kultury bizantyńskiej, pod red. nauk. Oktawiusza Jurewicza, Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego 2002, s. 479.