Великий Узень

Великий Узень
48°54′02″ пн. ш. 49°54′44″ сх. д. / 48.90055556° пн. ш. 49.91222222° сх. д. / 48.90055556; 49.91222222
ВитікОбщий Сирт
село Милорадовка[1]
• координати51°40′ пн. ш. 48°45′ сх. д. / 51.667° пн. ш. 48.750° сх. д. / 51.667; 48.750
висота, м100 м [1]
ГирлоКамиш-Самарські озера[1]
• координати48°55′46″ пн. ш. 49°56′14″ сх. д. / 48.92944° пн. ш. 49.93722° сх. д. / 48.92944; 49.93722
висота, м-6 м [1]
Похил, м/км0,16 м/км
Басейнвнутрішній безстічний Арало-Каспійський басейн
Країни: Казахстан[2] і  Росія
Прирічкові країни:Росія Росія
Саратовська область
Казахстан Казахстан
Західноказахстанська область
РегіонСаратовська область
Довжина400-650 км
Площа басейну:14 300-15 600 км²
Середньорічний стік6,7 м³/с (Новоузенськ)
Притоки:Алтата
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Великий Узень (каз. Үлкен Өзен, Қараөзен. рос. Большой Узень) — степова річка в Саратовській області Росії та Західно-Казахстанській області, північно-західної частини Казахстану. Належить до внутрішнього безстічного Арало-Каспійського басейну.[3] Одна із назв річки Қараөзен, з казахської мови перекладається як: Қара — «чорний», а Өзен — «річка» (Чорна річка).

Географія

Великий Узень бере початок на південно-західних схилах Общого Сирту, тече в південному напрямку, в межах Західно-Казахстанської області річка переходить у широку систему дрібних озер і боліт, відомих під іменем Камиш-Самарських. Загальна довжина річки близько 400 кілометрів (у повінь до 650 км). Русло досить глибоке, береги круті, поблизу селища Сламіхін є пороги. У верхній течії вода прісна цілий рік, в середній та нижній — до кінця літа, восени і зимою вода робиться гірко-солоною і непридатною до вживання. З лівого боку у Великий Узень впадає річка Алтата, з правого — невелика протока з'єднує з озером Сакрил. За однією із версій Великий Узень впадав в затоку Каспійського моря, яке відступило на південь і залишило після себе цілу систему озер — Камиш-Самарських, рівень яких нижче рівня Каспійського моря. Серед цих озер є озера з самоосадочною сіллю, яка має досить виразний гіркий присмак і відома під іменем «узенської» солі. Великий Узень багатий на рибу. В обривах річкових берегів і на дні часто знаходили залишки мамонта (зуби, бивні — добре збережені, кістки) і древнього бика. Весняні розливи утворюють в нижній частині обширні заливні луки, що забезпечують сіном на зимовий час незліченні табуни баранів і диких коней, які тут зимують.

Середньорічна витрата води в поблизу міста Новоузенськ близько 6,7 м³/с. Швидкість течії води становить 0,1 м/с.

Див. також

Примітки

  1. а б в г Великий Узень на TopoMapper.com. Витік[недоступне посилання з червня 2019], Гирло[недоступне посилання з червня 2019]
  2. GEOnet Names Server — 2018.
  3. А. А. Соколов «Гидрография СССР» [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.] Глава 3. Речная сеть. Водоразделы и основные бассейны [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Гидрометеоиздат, Л., 1952) (рос.)

Посилання