Великий Салим

Великий Салим
61°09′02″ пн. ш. 70°43′28″ сх. д. / 61.15055556° пн. ш. 70.72444444° сх. д. / 61.15055556; 70.72444444
ВитікНефтеюганський район Ханти-Мансійського авт. округу, Росія
• координати59°26′24″ пн. ш. 72°40′13″ сх. д. / 59.4399° пн. ш. 72.6704° сх. д. / 59.4399; 72.6704
висота, м136 м
Гирлонижче Лемпіно, Нефтеюганський район Ханти-Мансійського авт. округу, Росія (ліва притока Обі)
• координати61°06′08″ пн. ш. 70°54′08″ сх. д. / 61.1021° пн. ш. 70.9021° сх. д. / 61.1021; 70.9021
висота, м7 м
БасейнОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія
Прирічкові країни:Росія: Ханти-Мансійський авт. округ
РегіонХанти-Мансійський автономний округ — Югра
Довжина583 км
Площа басейну:18 100 км²
Середньорічний стік69,5 м³/с (65 км від гирла)
Притоки:Тукан (л.), Вандрас (л.), Малий Салим (л.)
Мапа
Дані вимірювання стоку (м³/с)
січень: 18,91
 
лютий: 15,21
 
березень: 13,01
 
квітень: 30,94
 
травень: 224,69
 
червень: 195,32
 
липень: 89,82
 
серпень: 75,80
 
вересень: 59,43
 
жовтень: 54,86
 
листопад: 36,04
 
грудень: 24,46
 
Лемпіно (65 км від гирла), 1965–1977

Вели́кий Сали́м (рос. Большо́й Салы́м) — річка у Росії, ліва притока Обі, тече в центрі Ханти-Мансійського автономного округу.

Фізіографія

Великий Салим починається на висоті 95 м над рівнем моря у Салимському болоті на південно-західному краї Нефтеюганського району, біля кордону з Тюменською областю. Від витоку тече по центральній частині Західно-Сибірської низовини на північ, потім повертає на захід; біля селища Салим приймає води лівих приток Тукану і Вандрасу і знову повертає на північ. Тече у північному напрямку, подекуди відхиляючись до сходу і заходу, майже до злиття з Об’ю. Незадовго до гирла відхиляється до заходу і зливається зі своєю найбільшою притокою Малим Салимом. Впадає у протоку Обі Великосалимську за 35 км після розташованого на ньому селища Лемпіно (60 км нижче по течії Обі від селища Пойковський), на висоті 35 м над рівнем моря. У гирлі Великий Салим має до 200 м завширшки і глибину понад 2 м; швидкість плину 0,4 м/с.

Річка має рівнинний характер на всьому протязі, тече через дуже заболочену тайгову місцевість з великою кількістю дрібних озер. Русло дуже звивисте, з безліччю меандрів і стариць.

Найбільші притоки зливаються з Великим Салимом зліва. Тукан і Вандрас впадають біля селища Салим у середній течії; Малий Салим впадає у низов’ях незадовго до гирла.

Гідрологія

Довжина річки 583 км, площа басейну 18 100 км². Середньорічний стік, виміряний за 65 км від гирла біля поселення Лемпіни у 1965–1977 роках, становить 69,5 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (13 м³/с), максимум — у травні (225 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (7 м³/с) спостерігався у березні 1969 року, абсолютний максимум (379 м³/с) — у червні 1965.

Інфраструктура

Великий Салим судноплавний на 210 км від гирла[1], але з них лише 110 км офіційно визнаються водним шляхом[2].

Басейн Великого Салиму знаходиться повністю в межах Нефтеюганського району Ханти-Мансійського автономного округу. Місцевість удовж річки дуже рідко населена. На річці існує лише два поселення: Салим, розташований на лівій притоці Вандрас за кілька кілометрів до її впадіння у Великий Салим у середній течії, і Лемпіно у низов’ях.

Біля Салиму річку перетинає залізниця Тюмень — Сургут — Новий Уренгой, яка з’єднує Транссибірську магістраль з районами нафто- і газодобичі на півночі Західного Сибіру. Регіональна автодорога Р404 Тюмень — Ханти-Мансійськ перетинає Великий Салим двічі: перший раз у Салимі на відрізку Салим — Пить-Ях, другий — у низов’ях поблизу Лемпіно, на відрізку Пить-Ях — Ханти-Мансійськ.

В низов’ях і середній течії Салиму знаходяться значні нафтові родовища. В кількох місцях річку перетинають нафто- і газопроводи.

Примітки

  1. Інститут географії РАН: [[https://web.archive.org/web/20160304111523/http://www.igras.ru/index.php?r=110&id=5526 Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Большой Салым] (рос.)
  2. Перелік внутрішніх водних шляхів Російської Федерації [Архівовано 18 березня 2015 у Wayback Machine.], затверджений указом Уряду РФ від 19 грудня 2002 р. № 1800-р (рос.)

Джерела

Ліві притоки Обі
→ → Великий Юган Великий Салим Іртиш → →