Великий Молодьків
Вели́кий Молодьків (до 1921 року — Молодьків-Осичний, у 1921—23 роках — Молодьків) — село в Україні, у Новоград-Волинській міській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 832 особи (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради. Загальна інформаціяРозташоване за 20 км від районного центру, м. Звягель, за 19 км від залізничної станції Звягель I[1]. НаселенняУ 1843 році в селі проживало 214 осіб (105 чоловіків та 109 жінок), дворів — 26[2]. Станом на 1885 рік в селі мешкало 456 осіб, налічувалося 90 дворових господарств[3]. Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 762 особи, з них: православних — 716, чоловіків — 391, жінок — 371[4]. Наприкінці 19 століття кількість населення становила 620 осіб, дворів — 120[5], у 1911 році — 875 жителів[6], у 1923 році — 210 дворів та 1 113 мешканців[7], станом на 4 січня 1927 року — 1 196 осіб, дворів — 127[2]. Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 200 осіб, дворів — 336[1]. Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 882 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 832 особи[8]. МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
ІсторіяНа полях біля села було 6 курганів, на одному з них 6 кам'яних хрестів. Вперше згадується 1577 року як село, що належало до Корецького замку, за яке землевласники платили від 7 димів та 3 городників. У 1599 році селом, у якому було 42 двори, володів Іван Голуб, клієнт князя Корецького, з 1866 року належало Марії Романівні Потоцькій[6][2]. Станом на 1885 рік — колишнє власницьке сільце Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були заїзд, школа[3]. Наприкінці 19 століття — сільце Піщівської волості Новоград-Волинського повіту, за 18 верст від повітового центру, м. Новоград-Волинський. Входило до православної парафії у Дідовичах (4 версти). Діяла школа грамоти, заснована близько 1870 року священником Яроцьким, розміщувалася у громадському приміщенні[5][10]. У 1911 році в селі була земська випозичальня рільничих машин, сільський склад селекціонованого насіння та позичкова каса[6]. До 1921 року — Молодьків-Осичний, у 1921—1923 роках — Молодьків. У 1923 році увійшло до складу новоствореної Великомолодьківської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Пищівського (згодом — Ярунський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи, адміністративний центр ради[11]. Розміщувалося за 7 верст від районного центру, с. Піщів[7]. У 1937—38 роках заарештовано 41 мешканця села[2]. На фронтах Німецько-радянської війни воювали 195 селян, 10 — у партизанських загонах, з них 91 загинув, 110 нагороджені орденами й медалями. На їх честь на братській могилі встановлено обеліск Слави. В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2,7 тис. га земель, в тому числі 2,1 тис. ріллі. В основному вирощували озиму пшеницю, цукровий буряк, картоплю. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. 52 колгоспники нагороджені орденами й медалями СРСР. В селі були середня школа, будинок культури, бібліотека, пологовий будинок, медичний пункт, дитячі ясла, два магазини[1]. 4 серпня 1958 року село, в складі сільської ради, передане до Новоград-Волинського району Житомирської області[11]. У листопаді 2007 року у селі демонтували пам'ятник Володимиру Леніну[12]. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Великомолодьківської сільської ради включено до складу Новоград-Волинської міської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[13]. Відомі люди
Примітки
Посилання
|