Велика жупа Дубрава
Велика жупа Дубрава (хорв. Velika župa Dubrava) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ), що існувала з 30 червня 1941[1] до 8 травня 1945 року на території сучасних Хорватії та Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр — Дубровник. Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан, якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. У цій великій жупі посаду великого жупана обіймав д-р Анте Ніколич. Велика жупа поділялася на райони, які називалися «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами. У 1941—1943 роках це були такі райони[1]:
Крім того, в окрему адміністративну одиницю було виділено місто Дубровник. З 1 березня 1943 року діяло т. зв. районне відділення (хорв. kotarska ispostava) із центром у Яніні. Із падінням Італії межі цієї великої жупи змінилися. Крім вищеназваних районів, до складу великої жупи ввійшли:
Але утвердження там хорватської влади стало проблемою. У середині 1943 у великій жупі Дубрава з'явився новий військово-політичний суб'єкт — гітлерівська армія, яка роззброює четників і витісняє вплив італійського чинника на цю територію[2]. Конавле опинилося під німецькою військовою і чорногорською цивільною адміністрацією, а крім того, там було велике скупчення партизанських сил. На початку 1944 року партизанів витіснили, але вони повернулися в травні того ж року[3]. 20 травня 1944 року у прибережній зоні було оголошено надзвичайний стан. Це оголошення поширилося і на всю велику жупу, тому цивільну владу замінила військова. Питання цивільного управління перейшли до командувача військ берегової ділянки річки Неретва[1]. 5 липня 1944 року три райони цієї великої жупи (Столаць, Чапліна і Гацько) було приєднано до великої жупи Хум[1]. 28 березня 1945 з питань цивільного управління було призначено спеціального цивільного керівника, незважаючи на оголошений надзвичайний стан. Керівник був підлеглим військовому командувачу прибережної ділянки Неретви[1]. Примітки
|