Вежі волинського типу

Вежі волинського типу («стовпи» або «слупи») — оборонні споруди другої половини XIII — початку XIV століття, характерні для Західної Русі — Галицько-Волинського князівства і Городенського і Турово-Пінського князівств, які перебували під його впливом.

Історія

Як писав П. О. Раппопорт, зведення веж було відповіддю на зміни облогової тактики на початку XIII століття, яка замість пасивної стала більш активною, з використанням каменеметних машин і штурмів, що, в свою чергу, вплинуло на організацію оборони і облаштування фортець[1]. Виникла необхідність в будівництві укріплених кам'яних веж, які стояли в системі дерево-земляних укріплень, з яких можна було вести круговий обстріл «довкіл граду»[2]. Вежі давали можливість значно збільшити дальність стрільби, зменшити мертві (такі, які не прострілюються) зони і вести круговий, а в деяких випадках, мабуть, і фланкуючий, обстріл найбільш загрозливих ділянок з напільного боку фортець[3]. В умовах монгольської навали одним з небагатьох регіонів Русі, в яких могли будуватися нові оборонні вежі, стала Галицько-Волинська Русь.

До нашого часу дійшли лише дві кам'яні вежі — в білоруському місті Кам'янці і польському селі Стовп'є на Холмщині. Руїни вежі в Белавіно під Холмом були зруйновані під час Другої світової війни.

П. О. Раппопорт вважав, що подібні вежі були широко поширені в європейському оборонному зодчестві і не виділяв їх в якийсь окремий тип. У 1972 році М. О. Ткачовим був введений в науку термін «вежі волинського типу». З того часу дані вежі розглядаються як такі, що належать до одного, так званого «волинського типу»[4] .

Список веж

Світлина Назва Висота План в розрізі Матеріал Час побудови Статус
Кам'янецька вежа 30 м кругла цегляна 1271–1288 роки збереглася
Вежа в Столп'є 19,5 м прямокутна кам'яна друга половина XIII століття збереглася
Белавінська вежа прямокутна кам'яна середина XIV століття не збереглася
Берестейська вежа 30 м прямокутна цегляна (?) початок 1280-х років не збереглася
Городенська вежа кругла цегляна 1260-70-ті роки не збереглася
Чорторийська вежа кругла цегляна 1291 рік не збереглася
Холмська вежа прямокутна кам'яно-дерев'яна 1240-ві не збереглася
Турівська вежа кругла цегляна (?) 1290-ті роки не збереглася
Новогрудська вежа (дитинець) прямокутна кам'яно-цегляна 1260-70-ті роки не збереглася
Новогрудська вежа (Малий замок) прямокутна кам'яно-цегляна початок XIV століття не збереглася
Вежа в Спаському монастирі (Самбір) прямокутна кам'яно-цегляна 1290-ті роки не збереглася
Вежа в с. Спас прямокутна кам'яно-цегляна кінець XIII століття не збереглася
П'ятничанська вежа 9,5 м (стіни) квадратна кам'яно-цегляно-дерев'яна XIII століття (?) збереглася частково
Вежа Княжого замку у Львові ? кам'яна або дерев'яна (?) XIII століття не збереглася
Вежа на Замковій горі у Львові ? кам'яна (?) XIII століття не збереглася
Вежа (Луцьк) ? кам'яна (?) перша половина — середина XIII століття не збереглася

Див. також

Примітки

  1. ↑ Раппопорт П. А., 1952. Волинські вежі .// МІА, № 31, М з 202—223
  2. ↑ Антипов І. В. Оборонні вежі «волинського типу» в системі укріплень міст Західної Русі. В кн .: Поселення: середовище, культура, соціум. Матеріали тематичної наукової конференції. Санкт-Петербург, 6-9 жовтня 1998 р. СПб.
  3. ↑ Раппопорт П. А. Оборонні споруди Західної Волині XIII—XIV ст. // Światowit. T. XXIV. Warszawa, 1962. С. 622
  4. ↑ Антипов І. В. Волинські вежі // Археологические вести. Вип. 18. СПб., 2012. С. 152—161.

Література

  • Антипов І. В. Давньоруська архітектура другої половини XIII — першої третини XIV ст. Каталог пам'ятників. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000.