|
Ведмедиця Гера
Ведмедиця Гера, або ведмедиця чотирикрапкова, (Euplagia quadripunctaria) — вид совкоподібних метеликів з родини Erebidae. ТаксономіяВедмедиця Гера — один з 8 видів роду, один з 2 видів роду у фауні України. Раніше вид відносили до родини Ведмедиці (Arctiidae), ранг якої зараз заперечується, і ведмедиць на підставі молекулярно-генетичних даних включають як підродину Arctiinae до складу родини Erebidae (Zahiri, 2012)[4]. Наукова назва виду quadripunctaria означає «чотирикрапкова». Назву hera дав виду Карл Лінней на честь давньогрецької богині Гери. Підвиди[2]:
Народні назвиВ різних країнах люди давали ведмедиці Гера завдяки її яскравому зовнішньому вигляду різноманітні оригінальні назви. Так у Британії метелика називають джерсійський тигр (англ. Jersey Tiger), згадуючи про один із Нормандських островів, острів Джерсі, у протоці Ла-Манш, де з давніх часів була велика колонія виду. У Німеччині та Нідерландах метелик має назву іспанський прапор (нім. Spanische Flagge, нід. Spaanse vlag), а ще німці називають його руським ведмедем (нім. Russischer Bär). Поширення та чисельність Ареал охоплює Західну та Центральну Європу, південні райони Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Туреччину, Іран та Сирію. В Греції на острові Родос з кінця травня, після настання сухого сезону, тисячі ведмедиць злітаються в долину Петалудес, куди їх привертає волога та прохолода. В Україні ведмедиця Гера зустрічається локально по всій території. У місцях оселення, особливо на півдні лісостепової і півночі степової зон, під час піку льоту кількість метеликів на окремих невеликих ділянках становить 5-50 особин на 1 га[5]. Морфологічні ознаки  Довжина переднього крила імаго — 27-29 мм. Розмах крил — 52-65 мм. На передніх крилах, які чорного кольору з зеленим металевим відливом, три косих смуги кремового забарвлення. Задній край крила також кремового кольору. Задні крила червоного кольору. На кожному задньому крилі дві чорні крапки посередині і чорна пляма біля зовнішнього краю крила. Груди чорні з кремовими поздовжніми смугами. На червоному черевці ряд чорних крапок. Гусениці завдовжки 50 мм. Тіло темно-сірого кольору з жовтим верхом, з боків білі плями. Гусінь скрізь вкрита червоно-коричневими бородавками з короткими щетинками. Особливості біологіїМісця перебування виду — галявини листяних і мішаних лісів, узлісся, рідколісся, чагарникові зарості, особливо вздовж річок і струмків. Вид осілий, несхильний до міграції. Дає одну генерацію на рік. Літ імаго з липня по серпень-вересень, в залежності від території. Вдень метелик активний, живиться нектаром квіток. Самиця відкладає яйця на кормові рослини гусені: жимолость, ліщину, малину, ожину, дрік, кропиву та ін. З яєць гусениці з'являються у вересні. Гусениця — поліфаг, харчується з вересня по травень наступного року, проводячи зиму у нещільному коконі на поверхні ґрунту. Заляльковується гусениця у червні. Заходи охорониПричинами зміни чисельності виду є зростання рекреаційного навантаження на біотопи, знищення ділянок рідколісся та чагарників, випасання худоби, застосування пестицидів. Розмноження у неволі не проводилось. Ведмедиця Гера охороняється на території Ялтинського гірсько-лісового, Карадазького, Луганського та Канівського природних заповідників. У 2-му виданні Червоної книги України (1994) вид мав природоохоронний статус — 2 категорія[5]. У 2009 році ведмедиця Гера була виключена з Червоної книги України[6]. На поштових маркахПримітки
Джерела
Література
|
