Василюк Олександр Анатолійович

Василюк Олександр Анатолійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження23 листопада 1984(1984-11-23)
Романів
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (29 років)
Новокатеринівка
ПохованняЛуцький район Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 51 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Василюк.

Олекса́ндр Анато́лійович Василю́к (23 листопада 1984(19841123) — 29 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Народився 1984 року в селі Романів (Луцький район, Волинська область). Закінчив романівську ЗОШ. З дитинства мріяв бути військовим; їздив вступати у військове училище в Одесу, але не пройшов по конкурсу. Пішов на факультет «машинобудування» у Луцьку; закінчивши інститут, працював у Володимирі-Волинському.

Мобілізований в квітні 2014-го. Молодший сержант 51-ї окремої механізованої бригади.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом. Востаннє воїна бачили в селищі Дзеркальне (Амвросіївський район Донецької області).

Упізнаний в лютому 2015 року за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв. Перепохований 26 лютого 2015-го в Романові з військовими почестями.

Без сина лишились мама Раїса Олександрівна і батька Анатолій Василюки; старша і менша сестри.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 28
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • Почесний громадянин Волині (посмертно; рішення Волинської обласної ради від 10.12.2020 № 2/21)
  • в романівській ЗОШ відкрито пропам'ятній дошку його честі.[3]

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
  3. ↑ Меморіальна дошка Герою Олександру Василюку

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.