Василенко Петро Пантелійович

Василенко Петро Пантелійович
Народився	29 червня 1937(1937-06-29)[1] Мартове, Печенізький район, Харківська область, Українська РСР, СРСР[1]
Помер	29 листопада 2001(2001-11-29)[1] (64 роки) Мартове, Печенізький район, Харківська область, Україна[1]
Країна	Україна
Діяльність	поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець
Alma mater	Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва (1960)
Членство	Спілка радянських письменників України

Василе́нко Петро́ Пантелі́йович (29 червня 1937, село Мартове, Печенізький район Харківської області)  — 29 листопада 2001, там само)  — поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець. Член Національної спілки письменників України (з 1990 р).

Життєпис

Петро Василенко народився у родині колгоспників. Батько загинув під час Другої світової війни.

У 1955—1960 рр. був студентом факультету економіки і організації сільськогосподарських підприємств Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва.

У 1960 р. розпочав трудову діяльність на посаді плановика в радгоспі «Привілля» Троїцького району Луганської області.

З 1967 по 1972 рр. обіймав посаду головного економіста радгоспу «Мартівський». З 1993 по 1999 рр. працював заступником редактора газети «Печенізький край».

Помер 29 листопада 2001 року, похований в с. Мартове.

Пам'ять поета вшанували меморіальною дошкою, що відкрили 2 липня 2013 р. на фасаді ліцею в рідному селі поета. А 8 серпня 2015 р. в с. Печеніги відкрито пам'ятник. Іменем поета названо вулиці в с. Мартове та с. Печеніги.

Творчість

Під час навчання друкувався інститутській газеті «Знання».

Автор книг:

• «Двоколос» (1976);
• «Моя біографія — поле» (1979);
• «Кленове клечання» (1983);
• «Хрещатий барвінок» (1992);
• «Печенізьке поле» (1995).

Автор історико-краєзнавчих нарисів «Печеніги» (1976), «Мартова вітає вас» (1993), «Чугуївщина літературна» (1995). Роман «Калина і гордовина» та поема «Сказання про землю Слобідську» (2000) вийшли друком у журналі "Слобожанщина. Прозові твори «Поле бою» (2007), «Калина і гордовина» (2007) та «Поклик зозулі» (2008) були видані посмертно.

Примітки

1. колектив авторів Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
   d:Track:Q60557909d:Track:Q4201869d:Track:Q4532152

Джерела

• Полякова Ю. С. Василенко Петро Пантелійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — С. 111-112. — ISBN 966-02-3354-X.
• Печеніжці вшанували пам'ять видатного земляка Петра Василенка. Офіційний сайт Печенізької районної ради. [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Відкриття меморіальної дошки Петру Василенкові [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України. 27 червня 2013.
• Цвітуть Петрові батоги [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України. 20 липня 2017.