У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Вантух.
Валенти́на Володи́мирівна Ва́нтух (* 1944) — українська танцюристка, педагог та хореограф, народна артистка України (1999)[1], орден княгині Ольги 3-го (2003)[2], 2-го (2007)[3] і 1-го (2009)[4] ступенів, ордена «За заслуги» 3-го (2012)[5] й 2-го (2016)[6] ступенів.
Життєпис
1960 року закінчила хореографічну школу при Львівському театрі опери й балету, викладач О. Голрідж.
Танцювала у Львівському ансамблі танцю «Юність», виконала соло в хореографічних композиціях:
- «Угорська рапсодія»,
- «Гуцульська рапсодія»,
- «Калиновий гай»,
- «Козачок»,
- «Чабани» (протягом 1962—1980 років).
Одночасно керує танцювальним гуртком львівського Палацу культури (1975—1981 роки), хореограф Київського самодіяльного ансамблю «Барвіночок» — для нього здійснила постановки:
- «Веснянки»,
- «Гуцулочка»,
- «Веселі каченята»,
- «Нащадки запорожців»,
- «Український святковий» (1984—1992 роки).
1992 року з чоловіком заснували Дитячу хореографічну школу при Національному заслуженому ансамблі танцю України ім. П. Вірського, де відтоді й працює: художній керівник, заступник директора, від 2001-го — директор.
2001 року закінчує Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв.
Працює над утвердженням розробленої Мирославом Вантухом системи безперервної підготовки артистів народно-сценічного танцю з 6 до 18 років, здійснює гастролі із учнями школи у багатьох країнах світу.
Дружина Мирослава, мати Галини Вантухів.
Примітки
Джерела