Вандаловський Олексій Прокопович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Вандаловський.
Вандаловський Олексій Прокопович
Народження18 (31) липня 1909
Катеринослав, Російська імперія
Смерть28 серпня 1950(1950-08-28) (41 рік)
 Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
НавчанняКиївський інститут пролетарської мистецької культури (1931)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительДенисов Володимир Олексійович, Козик Михайло Якимович і Плещинський Іларіон Миколайович
Відомі учніБілополий Йосип Оксентійович, Волошин Георгій Сергійович, Горбаченко Володимир Семенович, Нестеренко Георгій Дмитрович і Пархоменко Іван Іванович
ПрацівникДніпропетровський художньо-педагогічний технікум
ЧленСпілка радянських художників України
У шлюбі зГлухенька Наталія Олександрівна
ДітиВандаловський Віктор Олексійович

Олексій Прокопович Вандало́вський (31 липня 1909, Амур-Нижньодніпровськ — 28 серпня 1950, Дніпропетровськ) — український радянський художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1945 року. Чоловік мистецтвознавця Наталії Глухенької, батько художника Віктора Вандаловського.

Біографія

Народився 18 [31] липня 1909(19090731) року в місті Амур-Нижньодніпровську (нині у складі Дніпра, Україна). 1931 року закінчив Київський інститут пролетарської мистецької культури, де навчався у Володимира Денисова, Михайла Козика, Іларіона Плещинського.

У 1931—1941 та 1944—1948 роках викладав у Дніпропетровському художньому училищі. Серед учнів: Білополий Йосип Оксентійович, Волошин Георгій Сергійович, Горбаченко Володимир Семенович, Нестеренко Георгій Дмитрович, Пархоменко Іван Іванович.

У 1948 - уповноважений Спілки радянських художників України по Дніпропетровській області.

Помер у Дніпропетровську 28 серпня 1950 року.

Творчість

Працював у галузі станкової графіки. Серед робіт:

  • серія ліногравюр «Макіївські домни» (1930-ті);
  • «Перша зоря на донецькій шахті» (1930-ті, туш);
  • «Кінець дрейфу Сєдова» (1930-ті, картон);
  • «17 вересня 1939 року» (1930-ті, картон);
  • «Розстріл жителів Дніпропетровська німецькими фашистами» (1940-ві);
  • «Женуть у рабство» (1940-ві);
  • «Зустріч переможців» (1945; Дніпровський художній музей);
  • «Відновлення кордону» (1940-ві);
  • «Форсування водного рубежу» (1940-ві, ліногравюра);
  • «Зустріч» (1940-ві, ліногравюра);
  • «Оленка» (1943, туш);
  • «Весна» (1946, папір, туш);
  • «Атака» (1946, папір, туш);
  • «Березань» (1947, ліногравюра);
  • «Повернення» (1947, ліногравюра);
  • «На колгоспних полях» (1947, ліногравюра; Дніпровський художній музей);
  • «Автопортрет» (1947);
  • «На німецьку каторгу» (1947, ліногравюра);
  • «Дружина» (1947).

Брав участь у мистецтких виставках з 1937 року. Крім згаданого музею роботи художника зберігаються у Дніпровському історичному музеї.

Література