Ва́лове націона́льне ща́стя (ВНЩ) — холістична міра якості життя, яка включає моральні і психологічні цінності, на відміну від Валового Національного Продукту (ВНП). Термін походить від англійського Gross National Happiness, як протиставлення Gross National Product.
Опис
Історія поняття і ситуація в країні
Це поняття було введено в ужиток як неофіційна державна філософія Бутану четвертим королем цієї країни Джігме Сінг'є Вангчук в 1972 . «Щастя народу важливіше відсотків валового внутрішнього продукту», — сказав король. Сенс цього поняття для Бутану полягає в розвитку такої економіки, яка відповідала б унікальній бутанській культурі, заснованій на буддійських духовних цінностях. Практично «Валове національне щастя» реалізується через п'ятирічне планування розвитку економіки, при якому прогрес здійснюється повільними кроками, намагаючись підтримувати і не руйнувати традиційні цінності — сім'ю, культуру, природу, буддійську релігію.
Слід мати на увазі, що до початку правління короля Джігме Сінг'є ВангчукБутан становив собою ізольовану від світу країну із середньовічними порядками. Бутан ще не набув остаточно членства в ООН, Бутан не входив майже в жодні міжнародні організації, в Бутані практично був відсутній грошовий обіг, рівень грамотності був украй низький, автомобільні дороги, зв'язок, телефон, електрика були фактично не розвинені. Різка модернізація з наповненням Бутану споживчими товарами могла б призвести до соціальних потрясінь або до перетворення Бутану в індустріальну колонію чи «бананову республіку».
Основні реформи за ВНЩ
Нижче наводяться приклади бутанських реформ, пов'язаних з цією програмою:
Спрощення церемоніалу та етикету, скасування жорстких правил етикету, пов'язаних з простяганням до землі перед Королем та вищими посадовими особами, запровадження святкового церемоніального одягу для відвідування палаців і дзонгів.
Відкриття країни для туризму з введенням високих мит на туризм і обмеженням кількості виданих віз.
Реформа освіти. Введення багатоступінчастої системи освіти на базі інтернатів по всій країні (значна частина бутанців живе в невеликих поселеннях або окремо розташованих будинках, тому для дітей потрібна організація інтернатів).
Обов'язкове вивчення англійської мови, використання вчителів-добровольців із західних країн.
Відбір на конкурсній основі найкращих випускників шкіл і коледжів для навчання за кордоном (в Індії, США, Сінгапурі, Європі).
Залучення в індивідуальному порядку іноземних консультантів з питань модернізації, екології, медицини та управління.
Повсюдна державна опіка буддійських монастирів і храмів. Підтримка в чистоті і порядку чортенів і ступ.
Підтримання чистоти на вулицях міст і поселень. Вирощування квітів.
Будівництво мінімальних автодоріг для зв'язку між найбільшими дзонгами, щоб не нашкодити при цьому навколишньому середовищу.
Соціальна програма турботи про старих при монастирях.
Організація бездротового телефонного зв'язку по всій країні.
Застосування малих гідроелектростанцій.
Охорона природи. Майже половина території Бутану оголошена національними парками, де заборонено полювання. Лісове відомство займається вирощуванням лісів на лисих схилах гір, і плануванням лісозаготівель для потреб населення без шкоди екології.
Заборона куріння по всій країні. Заборона хімічних добрив і хімічних інгредієнтів. Заборона екологічно шкідливих виробництв.
Критика і поточна ситуація в країні
Багатьом з цих питань в сусідніх країнах регіону (Непал, Індія, Бангладеш, М'янма) не приділяється достатньої уваги, через що виникають серйозні соціальні проблеми.
Дана система повільних реформ і державного регулювання поступово дає плоди, Бутан показує стабільне зростання економічних показників, проте продовжуючи залишатися однією з найбідніших держав світу з річним доходом на душу населення в 1100 доларів США. При цьому існують суттєві розбіжності в оцінці чисельності населення за даними влади Бутану (близько 700 тис. чоловік) і міжнародних експертів (до 2,5 мільйона чоловік). Перевірити ці цифри складно через закритість держави.
Також маловідомі для іноземців внутрішні заворушення в країні (Ассамська операція) і боротьба уряду з ними шляхом вигнання людей з країни.
«Gross National Happiness — a set of discussion papers», Centre for Bhutan Studies [2]
Institute of Empirical Research in Economics, Zurich University [3] — Working papers . php[недоступне посилання з червня 2019] search with «happiness»
Frank Dixon, Innovest Inc. February 2004, «Gross National Happiness: Improving Unsustainable Western Economic Systems» [4] [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]