Валеріан Кшечунович

Валеріан Кшечунович
Народився1790
Станиславів, Габсбурзька монархія
Помер1866 або 1864
Більшівці, Україна
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна Австрійська імперія
Діяльністьestate owner
ЧленствоГалицьке господарське товариство
РідКшечуновичі
ДітиКорнель Ян Кшечуновіч

Валеріан Кшечунович гербу власного (26 вересня 1790, Станиславів — 1866, Більшівці) — польський поміщик, шляхтич, громадський діяч, селекціонер і хлібороб, автор публікацій про племінну справу.

Біографія

Родовий герб

Великий землевласник, успадкувавши маєток Соснів, завдяки своїм племінним і комерційним схильностям розбагатів і став власником таких маєтків: Більшівці, Бовшів, Чернелів, Козарі, Журавеньки та Яричів біля Львова[1]. У цих маєтках багато молодих поміщиків здобували економічну освіту. Валеріан Кшечунович організовував різноманітні сільськогосподарські виставки та виставки, був засновником сільськогосподарських шкіл та зразкових господарств, а також прагнув заснувати у Львові ветеринарну школу[1]. Він є автором брошури про бджільництво, конярство та шовкопрядів (див. нижче).

У 1842 році у Відні він особисто подав канцлеру Меттерніху розроблений польськими галицькими поміщиками проект скасування кріпосного права, який був відхилений[1]. У 1843—1860 роках входив до складу Галицького станового сейму[1].

Він став членом першої наглядової ради Товариства взаємного страхування в Кракові з 1860 по 1864 рік[2] з 1860 року. Член-засновник (3 липня 1845)[3] і діяч Галицького господарського товариства, член його комітету (7 лютого 1856 — 30 січня 1866)[4][5].

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові в родинній каплиці Кшечуновичів.

Творчість Валеріана Кшечуновича

  • Навчання конярству для селян, Львів 1859 р. (пол.)
  • Таблиці основних правил вирощування тутового дерева і утримання шовкопрядів, Львів 1859 р. (пол.)

Сім'я

Походив зі старої вірменської родини, яка осіла в Галичині протягом століть і була пов'язана зі Львовом, чия задокументована історія сягає заснування Станіславова в 1662 році. Він був родоначальником нової бережансько-львівської лінії Кшечуновичів (раніше існувала коршівська). Син Яна Баптиста та Рипсини, уродженої Роско-Богданович. Мав брата Кшиштофа, засновника Коршанського роду. У 1814 році одружився з Йоанною, уродженою Манугевич. Їхні сини Корнель (1815—1881 — одружений з Ізабелею, з дому Суходольською) та Ігнацій (нар. 1816, помер парубком), донька Ізидора (нар. 1819), дружина Леона Суходольського. Його онуком був Александер (1863—1922) і правнуком Корнель (1894—1988). Праправнук — Анджей (1930—2020)[1][6].

Посилання

  1. ↑ а б в г д Jerzy Zdrada, Krzeczunowicz Walerian (1790 — ok. 1866) // Polski Słownik Biograficzny, t. 15, Wrocław-Warszawa-Kraków 1970, s. 513—514,
  2. ↑ 50-lecie Krakowskiego „Tow. Wzaj. Ubezpieczeń”. Pierwszy Zarząd. Kurier Kolejowy i Asekuracyjny: 3. Nr 11 (568) z 1 czerwca 1911.
  3. ↑ Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1860, s. 637;
  4. ↑ Tadeusz Łopuszański, Pamiętnik c. k. Galicyjskiego Towarzystwa Gospodarskiego 1845—1894, Lwów 1894, s. 84
  5. ↑ Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1856, s. 266; 1857, s. 354; 1858, s. 249; 1859, s. 266; 1860, s. s. 269; 1861, s. 401; 1862, s. 413; 1863, s. 423; 1864, s. 432; 1865, s. 446; 1866, s. 461.
  6. ↑ Walerian Wartan Antoni Kreczunowicz ab Olejów — M.J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego — online [27.04.2020]

Бібліографія