Валентина Лисиця
Лисиця Валентина Євгенівна (нар. 11 грудня 1973, Київ[4]) — американська класична піаністка, уродженка Києва польсько-російського походження[5][6]. ЖиттєписВалентина Лисиця народилася в Києві і почала грати на фортепіано в три роки, щоб уже через рік виконати свій перший сольний концерт. Незважаючи на ранню схильність до музики, її дитячою мрією було стати професійною шахісткою[7]. У дитинстві Лисиця відвідувала Київську середню спеціальну музичну школу ім. Лисенка, пізніше разом зі своїм майбутнім чоловіком, Олексієм Кузнєцовим, навчалася в Людмили Цвірко у Київській консерваторії. У 1984 році в дуеті зі скрипалькою Тетяною Полячок Лисиця виграла юнацький конкурс виконавців «Концертіно Прага». У 1991 році Лисиця і Кузнєцов виграли перший приз престижного міжнародного конкурсу фортепіанних дуетів «Dranoff International Two Piano Competition», що дозволило їм переїхати в США, щоб продовжити свої кар'єри концертних піаністів і в 1995 році дебютувати на нью-йоркському фестивалі «Mostly Mozart Festival» в Лінкольн-центрі. Концертна діяльністьУ концертному сезоні 2008-2009 Лисиця дала понад вісімдесят концертів з такими іменитими складами, як Симфонічний оркестр штату Сан-Паулу, Новозеландський симфонічний оркестр, Варшавський філармонічний оркестр, Празький камерний оркестр, а також виконала кілька камерних дуетів, серед яких виступи з американським віолончелістом Лінном Харреллом, американським скрипалем Джиммі Ліном, американським альтистом Роберто Діасом, британською скрипалькою Ідою Гендель. Найважливішою співпрацею, за словами самої піаністки, був дует з американською скрипалькою Гіларі Ган. Про популярність Лисиці серед публіки свідчать виступи в таких залах, як Карнеґі-Хол і Евері Фішер Хол (Нью-Йорк, США), «Консертгебау» (Амстердам, Нідерланди) і Великий концертний зал Віденського музичного товариства («Wiener Musikverein»). Концертний репертуар піаністки налічує понад сорок творів, у тому числі всі концерти Людвіга ван Бетховена та Сергія Васильовича Рахманінова, обидва концерти Дмитра Дмитровича Шостаковича і єдиний концерт Едварда Гріга. Українофобська кампаніяВалентина Лисиця проводить послідовну антиукраїнську кампанію у Твіттері, де звинувачує українську владу в агресії на Донбасі та всіляко підтримує агресивну політику Росії та Володимира Путіна в збройному протистоянні з Україною на Сході України. Вона є прихильницею анексії Криму Російською Федерацією в березні 2014 року. Через низку антиукраїнських виступів і підтримку інтервенції Росії в Україні філармонія Торонто скасувала її концерти. Причиною була вказана пропаганда ненависті проти етнічних і соціальних груп, які включали також африканців, неповносправних осіб та людей, які пережили Голокост. Сама піаністка вважає свої пости «сатиричними» і «художньою гіперболою» та у відповідь на звільнення поширила свою медіакампанію проти керівництва симфонічного оркестру Торонто і проти особи, яку пропонували на її місце.[8][9] Випадок зі звільненням піаністки використовується російською пропагандистською машиною для спроби розколу в західному суспільстві та поширення штампів путінської пропаганди в канадській пресі[10]. У 2015 році нідерландський авіаперевізник «KLM», через скарги пасажирів на її політичну позицію, вилучив твори Валентини Лисиці з мультимедійної системи на борту літаків компанії[11]. 30 вересня 2021 року Валентина Лисиця отримала паспорт так званої ДНР. 9 травня 2022 виступала у розбомбленому Маріуполі з нагоди влаштованого окупантами свята "перемоги"[12]. Фігурант бази даних центру «Миротворець»[13]. ДискографіяСтудійні альбомиЛисиця записала 6 CD (2 соло CD) в Audiofon Records (два в дуеті з Олексієм Кузнєцовим), Золотий CD для лейблу CiscoMusic з віолончелістом ДеРосса, дует зі скрипалькою Ідою Гендель. Лисиця нещодавно брала участь з HORSE the Band в записі їх пісні «Rape Escape», що займає провідну роль в останньому на даний момент альбомі «Desperate Living». Офіційні відеовидання
Цікаві фактиДо українофобського скандалу Валентину Лисицю позиціювали як найпопулярнішу піаністку світу на YouTube[14]. Література
Примітки
Посилання
|