ВМ-Т

ВМ-Т
 Редагувати інформацію у Вікіданих
РозробникОКБ М'ясищеваd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВиробникДержавний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева Редагувати інформацію у Вікіданих
Перший політ29 квітня 1981 Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок експлуатаціїсічень 1982 Редагувати інформацію у Вікіданих
Виготовлено3 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: ВМ-Т у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Транспортування «Бурану». Рисунок «Soviet Military Power», 1985[1]

ВМ-Т «Атлант» (він же 3М-Т, «3М, транспортний») — важкий транспортний літак ЕКБ М'ясіщева. Є модифікацією стратегічного бомбардувальника 3М. Всього було створено три літаки, один переробили для випробувань  в ЦАГІ.

Застосовувався для транспортування з заводів на космодром Байконур агрегатів ракетно-космічних комплексів. На обох «Атлантах» в 1980-х роках здійснено більш як 150 польотів з метою доставки на Байконур всіх великогабаритних елементів космічних комплексів «Енергія» і «Буран». За специфічний зовнішній вигляд — притаманний бомбардувальнику «сухорлявий» фюзеляж з громіздким контейнером на спині — ВМ-Т отримав назву «літаюча бочка».

Космічні кораблі «Буран» перевозились літаком ВМ-Т на космодром Байконур (аеродром Ювілейний) з підмосковного аеродрому Раменське, а блоки ракети-носія «Енергія» — з куйбишевського аеродрому Безіменка. Агрегати установлювались на літаку за допомогою спеціального монтажно-козлового приладу.

В наш час один з екземплярів ВМ-Т заходиться на аеродромі 360-го Авіаційного ремонтного заводу в селищі Дягілево в Рязані. Літак законсервовано на невизначений термін. Ще один літак знаходиться  в місті Жуковський на території ЕМЗ ім. В. М. М'ясіщева.

У 2013 і 2015 роках ВМ-Т був представлений на стратегічній експозиції Московського міжнародного авіакосмічного салону (МАКС).

Перевізні габарити вантажів

  1. ОГТ — планер ОК «Буран» (без кіля);
  2. 1ГТ — гідрогенний бак РН «Енергія», з носовим і хвостовим обтічниками;
  3. 2ГТ — кисневий бак, приладний і моторний відділи, головна частина РН «Енергія»;
  4. 3ГТ — головний і хвостовий обтічники вантажу 1ГТ, носовий обтічник вантажу 2ГТ; а також для перевезення модуля кабіни екіпажу.

ТТХ

  • Рік прийняття на озброєння — 1982
  • Розмах крила — 53,14 м
  • Довжина літака — 58,70 м
  • Висота літака — 14,0 м
  • Площа крила — 320,0 м²
  • Вага, кг
    • пустого літака — 74 500
    • максимальна взльотна — 210 000
  • Тип двигуна — 4 ТРД ВД-7
  • Тяга — 4 х 11000 кгс
  • Максимальна швидкість — 925 км/год
  • Практична дальність — 13 600 км
  • Дальність дії — 9 400 км
  • Практична стеля — 12 000 м
  • Екіпаж — 8 чел
  • Корисне навантаження: 40 000 кг вантажу

Див. також

Джерела

  1. ↑ Soviet Military Power 1985  (англ.

Посилання