Біляцький Олександр Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Біляцький.
Біляцький Олександр Григорович
Народився10 жовтня 1937(1937-10-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер30 квітня 2011(2011-04-30) Редагувати інформацію у Вікіданих (73 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор, режисер
Відомий завдякиголовний режисер Харківського драматичного театру ім. Т. Шевченка
Alma materКиївське хореографічне училище, театральне училище при Московському театрі ім. Є. Вахтангова
Нагороди

Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського — 1979

Заслужений артист УРСР— 1977

Олекса́ндр Григоро́вич Біля́цький (нар. 10 жовтня 1937(19371010), Київ — 30 квітня 2011(20110430), Санкт-Петербург) — український актор і театральний режисер. Заслужений артист УРСР (1977).

Біографія

Закінчив Київське хореографічне училище в 1955 році і театральне училище при Московському театрі ім. Є. Вахтангова в 1976 році (викладач Б. Є. Захава).

1955—1961 — актор Закарпатського українського музично-драматичного театру в Ужгороді.

1961—1976 — актор, 1976—1977 — режисер, 1977—1983 — головний режисер, 1992—1999 — режисер Харківського ТЮГу, 1983—1991 — головний режисер Харківського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Серед його учнів: Олег Стефан, Олександр Любченко, Ігор Арнаутов, Тетяна Турка, Оксана Стеценко, Тетяна Грінік, Олена Приступ.

Ролі

  • Казкар («Снігова королева» Є. Шварца)
  • Бармалей («Про що розповіли чарівники» В. Коростильова)
  • Півень («Коли зійде місяць» Н. Забіли)
  • Просто людина («Людина на всі часи» Р. Болта)
  • Бем («Звернення до Петра» А. Літка, Л. Філіпенко).

Вистави

  • «Листи до друга» А. Лиханова та А. Шура (1977)
  • «Початок фанфарного маршу» О. Біляцького і 3. Сагалова (1978; Премія ім. М. Островського, 1979)
  • «На дні» М. Горького
  • «Спитай коли-небудь у трав» Я. Стельмаха (обидві — 1979)
  • «Бій іде в пітьмі, щоб закінчитися світлом» С. Борзенка (1980)
  • «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра (1982)
  • «Шлях» О. Біляцького і 3. Сагалова (1983)
  • «П'ять діамантів Тев'є-молочника» за Шолом-Алейхемом (1986)
  • «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького (1986)
  • «Воронячий гай» О. Вампілова (1987)
  • «Хрещений батько» за M. П'юзо (1988)
  • «Мина Мазайло» М. Куліша (1989)
  • «Кроки командора» В. Єрофеєва (1989)
  • «Сон літньої ночі» В. Шекспіра (1990-ті)
  • «Лісова пісня» Лесі Українки (1990-ті)
  • «Муха-Цокотуха» за К. Чуковським

Джерела

Посилання