|
Білоус Віталій Михайлович
Білоус Віталій Михайлович (24 грудня 1935 р., Одеса) — фізик-оптик. Директор Науково-дослідного інституту фізики при Одеському державному університеті імені І. І. Мечникова (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) (1975-2004). Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1973), академік, засновник Академії наук вищої школи України (1992). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки та техніки (1983); академічну нагороду ім. Ярослава Мудрого (Академії наук вищої школи України) (1993), медалі «Lieven-Geraert Medal» американського наукового товариства The Society for Imaging Science and Technology. БіографіяНародився 24 грудня 1935 р. в Одесі. У 1958 р. — закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), а у 1961 р. — аспірантуру. Працював у Луганському вечірньому машинобудівельному інституті (1962), у Одеському вищому інженерно-морському училищі (1962-1975). У 1964 р. — захистив кандидатську дисертацію у Саратовському університеті, докторську — в 1971 р. у Тартуському університеті на тему: «Люмінісцентні та фотоелектричні властивості деяких фотохімічно-чутливих кристалофосфорів та фотографічних емульсій». З 1975-2004 р. — директор Науково-дослідного інституту фізики при Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова. У 1983 р. — лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки. У 1992 р. — засновник Академії наук вищої школи України. Представник України в Міжнародному комітеті з фотографічної науки. У 1993 р. отримав нагороду ім. Ярослава Мудрого (Академії наук вищої школи України), медалі «Lieven-Geraert Medal» американського наукового товариства The Society for Imaging Science and Technology «за провідний внесок у галузі срібно-галоїдної фотографії». Керує, заснованою професором Є. А. Кириловим, школою одеських фізиків із запису оптичної інформації (наукової фотографії). Наукова діяльністьОсновні наукові інтереси пов'язані зі створенням наукових основ фототехнологій, зокрема з вивченням фотографічного та фотохромних процесів, з голографією, з розробкою оптичних методів неруйнуючого контролю. Вперше запропонував люмінісцентний метод для вивчення процесів утворення світлочутливої твердої фази та хімічної сенсибілізації фотографічних галоген срібних емульсій, а також для встановлення механізму створення схованого фотографічного зображення. Вперше описав квантово-розмірний ефект в люмінісценції вузько-щілинних напівпровідників і особливості люмінісцентних та оптичних властивостей систем «кластер — адсорбовані на ньому просторово-упорядковані молекули органічних сполук». Опублікував більш двохсот робіт, зокрема, затверджений Міністерством освіти України навчальний посібник для студентів технічних вузів «Загальна фізика» (разом з В. І. Михайленко та Ю. П. Поповським) російською (1993) та українською (1994) мовами, а також статті та огляди. Праці
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
