Білинський Клавдій
Кла́вдій Омелянович Біли́нський (20 жовтня 1865, с. Соснів, сучасний Теребовлянський район (або с. Синява, тепер Збаразький район[1]) — 28 травня 1937, м. Бережани) — український громадський та політичний діяч на Буковині, педагог, доктор філософії, гімназійний професор, делегат Української Національної Ради ЗУНР. ЖиттєписНавчався у Віденському університеті. Листувався з Іваном Франком.[1]) Учителював у Львові, Тернополі, Станіславові. По тому — гімназійний професор у Чернівцях. Працював директором гімназій «Рідної Школи» у Городенці та Рогатині. Восени 1918 року — в складі Буковинської делегації УНР — представляв Народну партію — разом з Мироном Кордубою та Романом Цегельським. У листопаді 1918 р. від імені УНРади перебирав командування поліцією Буковини у поліційного директора, надвірного радника Тарангула, керівництво дирекцією передав надкомісару Яворському. 1920 року заснована українська гімназія в Снятині, на посаду першого директора прийшов Клавдій Білинський. У 1924 році польська адміністрація ліквідувала українську гімназію. Його син, Андрій Білинський — правознавець, економіст, громадсько-політичний діяч. ПриміткиДжерела
|