Бєліков Олег Степанович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бєліков.
Олег Степанович Бєліков
Народження22 серпня 1918(1918-08-22)
селище Клачка (нині в межах м.Дніпро)
Смерть28 лютого 1982(1982-02-28) (63 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняМіське кладовище № 2 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Червоної армії РСЧА
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військВинищувальна авіація
ОсвітаКачинське вище військове авіаційне училище льотчиків Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1937—1945
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Капітан авіації
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Суворова III степеня
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
CMNS: Бєліков Олег Степанович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олег Степанович Бєліков (22 серпня 1918 — 28 лютого 1982) — радянський військовий льотчик періоду Другої світової війни. Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

Народився 22 серпня 1918 року у поселені Клачка (нині в межах міста Дніпро) у родині робітника. Українець. Закінчив неповну середню школу та робітфак. Працював на заводі імені Артема.

У РСЧА з 1937 року. Закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків у 1939 році.

Брав участь у німецько-радянській війні з червня 1941 року. Командир ескадрильї 19-го окремого винищувального авіаційного полку (16-а повітряна армія, 1-й Білоруський фронт) капітан Бєліков до серпня 1944 року здійснив 635 бойових вильотів, в 114 повітряних боях збив особисто 15 літаків противника і 14 у групі. Був важко поранений.

Після війни у запасі. Жив у Харкові. Помер 19 серпня 1982 року.

Звання та нагороди

19 серпня 1944 року О. С. Бєлікову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також нагороджений:

Посилання

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
  • Нагородні листи О. С. Бєлікова на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)