Бєлєвцев Яків Миколайович

Бєлєвцев Яків Миколайович
Народився7 (20) квітня 1912 або 1912[2]
Оріхово, Землянський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія[1]
Помер29 серпня 1994(1994-08-29)[1]
Київ, Україна[1]
Країна Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльністьгеолог
Галузьгеологія
Alma materНаціональний технічний університет «Дніпровська політехніка» (1937)
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук[d] (1952)
Вчене званняпрофесор
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
ЧленствоНАНУ
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Державна премія СРСР Сталінська премія Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки Заслужений діяч науки Української РСР

Я́ків Микола́йович Бєлє́вцев (7 квітня 1912, Орєхово — 29 серпня 1994, Київ[3]) — український радянський геолог, чл.-кор. АН УРСР.

Біографія

Народився в с. Орєхові Касторенського району Курської області

Після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту (1937) протягом 1.6 років працював у виробничих геологічних установах.

З 1952 — доктор геол.-мінералогіч. наук.

З 1953 року Бєлєвцев — професор Київського університету, завідувач відділу Інституту геологічних наук АН УРСР.

Праці

Основні роботи присвячені геології та генезису залізних руд Криворізького басейну, питанням розвідування рудних родовищ докембрійського віку.

Бєлєвцевом опубліковані 54 роботи, з них 4 монографії.

Відзнаки і нагороди

Бєлєвцев нагороджений орденом Леніна та іншими орденами і медалями.

Лауреат Сталінської премії (1951).

Примітки

  1. ↑ а б в г Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  2. ↑ Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  3. ↑ Велика російська енциклопедія. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 23 червня 2016. [Архівовано 2016-08-11 у Wayback Machine.]

Література