Бєляєв Валерій Іванович

Бєляєв Валерій Іванович
Народився	14 жовтня 1931(1931-10-14) Дитяче Село, Ленінградський Приміський район^d, Ленінградська область, РСФРР, СРСР
Помер	28 березня 1999(1999-03-28) (67 років) Севастополь, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	науковець
Alma mater	фізичний факультет МДУ
Галузь	метеорологія та океанологія
Заклад	Fedorov Institute of Applied Geophysics^d Морський гідрофізичний інститут НАН України
Вчене звання	академік НАН України
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Відомий завдяки:	моделювання в екології
Нагороди

Валерій Іванович Бєляєв (нар. 14 жовтня 1931(19311014) — 28 березня 1999) — академік НАН України в галузі метеорології та океанології (1988), фахівець з математичного моделювання складних систем в оболонках Землі : атмосфері, гідросфері та техносфері.

Життєпис

Валерій Іванович Бєляєв народився 14 жовтня 1931 р. у м. Пушкіні в родині викладачів. Закінчив фізичний факультет Московського університету ім. М. В. Ломоносова (1949—1954). Працював старшим науковим співробітником Інституту прикладної геофізики АН СРСР. З 1962 р. працював в системі Академії наук України.

• 1962—1973 — Завідувач відділу та заступник директора з наукової роботи Морського гідрофізичного інституту НАН України (1962—1973). У 1969 р. захистив докторську дисертацію.
  • 1964 — Доктор фізико-математичних наук,
  • 1969 — професор, член-кореспондент НАН України.
• 1973—1981 — завідувач відділу математичного моделювання Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського,
• 1981—1999 — завідувач відділу оптики і біофізики океану Морського гідрофізичного інституту НАН України,
  • 1988 — академік НАН України
• 1992—1999 — голова Кримського відділення НАН України, яке згодом було реорганізовано в Кримський науковий центр. Тоді ж В. І. Бєляєв створив і став директором Наукового центру з проблем моделювання в екології та рекреаційної географії НАН України.
• 2000 — Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000, посмертно).

Наукова діяльність

На основі оригінального підходу, що ґрунтується на лагранжевому уявленні рівнянь стану у фазовому просторі параметрів, В. І. Бєляєв розробив ефективний метод опису геофізичних явищ, зумовлених фазовими переходами. Він вивчав океан як складну систему, стан якої формується в результаті взаємодії фізичних, хімічних, біологічних процесів, а також в умовах антропогенних навантажень.

Були розроблені моделі фізіологічних процесів в тканинах організмів морських тварин при взаємодії з навколишнім середовищем, моделі екосистем шельфу пелагіалі Чорного моря, модель екосистеми його сірководневої зони, модель системи «місто-навколишнє середовище», модель еволюції Сонячної системи та ін. Були створені нові логікоінформаційні моделі екологічних і еколого-економічних систем. На їх основі були розроблені комп'ютерні програмні системи управління розвитком прибережних морських регіонів.

Джерела

• Бєляєв В. І. в Енциклопедії Сучасної України [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• УРЕ [Архівовано 31 серпня 2016 у Wayback Machine.]