Бєлявський Олександр Борисович

Бєлявський Олександр Борисович
Белявский Александр Борисович
Зображення
Дата народження	6 травня 1932(1932-05-06)
Місце народження	Москва, РРФСР
Дата смерті	8 вересня 2012(2012-09-08) (80 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Кузьмінське кладовище
Громадянство	СРСР →  Росія
Alma mater	Державний університет кольорових металів і золота (РФ) (1955) і Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1961)
Професія	актор
Кар'єра	1957–2008
Нагороди
IMDb	ID 0069759

Олександр Борисович Бєлявський (рос. Александр Борисович Белявский; 6 травня 1932, Москва, Російська РФСР — 8 вересня 2012, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Російської Федерації (2003)[1]. Знявся більше ніж у 100 кінофільмах і телесеріалах, найбільш відомими з яких стали «Чотири танкісти і собака», «Кабачок «13 стільців»», «Іронія долі, або З легкою парою!» і «Місце зустрічі змінити не можна».

Біографія

Народився 6 травня 1932 року в родині Бориса Мойсейовича і Любові Олександрівни Бєлявських[2].

Закінчив геологорозвідувальний факультет Московського інституту кольорових металів і золота в 1955 році. Після захисту диплома в 1955 році відправився на роботу в місто Іркутськ, в Східно-Сибірське геологічне управління («Сосновгеологія»). У Іркутську Олександр Бєлявський вперше вийшов на сцену самодіяльного театру[3]. Потім у 1957 році поступив в театральне училище ім. Б. Щукіна (курс Володимира Етуша)[4] який закінчив у 1961 році.

Актор Театру Сатири (1961—1964), театру ім. К. С. Станіславського (1964—1966), театру-студії кіноактора (з 1966 року). Володів виграшною мужньою фактурою, високим зростом, стрункою фігурою. За характером артистичного таланту і фактури був схильний втілювати негативні характери.

Був першим ведучим знаменитого у 1960-70-их роках телевізійного «Кабачка 13 стільців». Брав участь у телепрограмі «Білий папуга». Був одним із провідних акторів дубляжу кінофільмів в 1980-і роки, в тому числі став російським голосом британського коміка Бенні Хілла.

Був двічі одружений. Трагічно склалася його сімейне життя з першою дружиною. Молодший син потонув у річці, бувши дитиною, після чого був узятий на виховання хлопчик з дитячого будинку. У міру дорослішання він дізнався від «доброзичливців» про те, що є нерідною дитиною артиста, і став віддалятися від сім'ї. Результат плачевний: він випав з вікна і загинув. Від першого і другого шлюбів у Бєлявського народилися дві дочки (друга з'явилася на світ 28 серпня 2003 року[5], за три з лишком місяці до інсульту артиста[6]).

4 грудня 2003 року переніс важкий інсульт, перебував на інвалідності. Загинув 8 вересня 2012 року у віці 80 років у Москві. Тіло актора було знайдено біля його будинку. За версією слідства, Бєлявський скоїв самогубство, за іншою версією, актор випав із вікна під'їзду п'ятого поверху через проблеми з серцем. Тростину актора було знайдено на п'ятому поверсі, хоча сам він жив на третьому. 12 вересня 2012 року тіло Олександра Бєлявського кремували, а урну з прахом поховали в родинній могилі на Кузьмінському кладовищі (ділянка № 62а).

Нагороди та відзнаки

• Заслужений артист РРФСР (1988).
• Народний артист Росії (2003)

Фільмографія

• 1957 — Розповіді про Леніна — електротехнік Микола
• 1960 — Цілком серйозно — журналіст «Фред» (новела «Іноземці»)
• 1960 — Врятуйте наші душі — Юрій Цимбалюк,курсант морехідного училища
• 1961 — Ніч без милосердя — лейтенант Генрі Девіс
• 1963 — Це сталося в міліції — лейтенант міліції Ганін
• 1963 — Іоланта — Роберт
• 1963 — Спадкоємці Рабурдена — Домінік Девін
• 1964 — Перерваний політ^[pl] (Польща) — Володимир Миронов, льотчик
• 1965 — Іду на грозу — Сергій Крилов, молодий вчений
• 1966 — Липневий дощ — Володимир
• 1966 — Їх знали тільки в обличчя — Сергій Кулагін-Виноградов, радянський розвідник-диверсант
• 1966 — Чотири танкісти і собака (Польща) — капітан Іван Павлов
• 1966 — Ні і так — Стронський
• 1969 — Кабачок «13 стільців» — провідний (перші випуски)
• 1967 — Таємничий монах — Олексій Миколайович Стронський, поручик
• 1968 — 24-25 не повертається — Імант Герберт
• 1969 — Головний свідок - Матвій Савич Новожилов
• 1969 — День прозріння^[pl] (Польща) - Саша, партизан
• 1970 — Ціна швидких секунд - Олег Воробйов, тренер
• 1971 — Великий бурштин - Леон Бубік, адміністратор ансамблю «Янтар»
• 1971 — Факір на годину - Сергій Олександрович, кореспондент
• 1972 — Ковадло або молот
• 1973 — Жили три холостяка - Коментатор (текст від автора)
• 1973 — Таланти і шанувальники - Григорій Антонович Бакін
• 1973 — Крах інженера Гаріна — Василь Віталійович Шельга
• 1974 — Дорогий хлопчик - Кондрашин, дипломат
• 1974 — Світло в кінці тунелю - «Рожевий»
• 1975 — Під дахами Монмартра - Ренар, секретар міністра витончених мистецтв
• 1975 — Іронія долі, або З легкою парою! — Олександр, друг Жені Лукашина
• 1975 — Коли тремтить земля - Прокоф'єв
• 1976 — 100 грам для хоробрості - Василь Феліксович Мещеряков, начальник лабораторії
• 1976 — Фітіль № 170. У сюжеті «Заради галочки»
• 1977 — Народжена революцією - Павло Миколайович Борецький
• 1977 — Зберегти місто (СРСР, Польща) - капітан Семенов
• 1977 — Фітіль № 184. У сюжеті «Манія величі»
• 1978 — І знову Аніскін - Євген Молочков («Філін», він же Іван чулимська), злодій
• 1978 — Отець Сергій - пан на поромі
• 1978 — Ралі - посередник
• 1979 — Антарктична повість - Бармін
• 1979 — Дізнання пілота Піркса
• 1979 — Місце зустрічі змінити не можна - Євгеній Петрович Фокс
• 1979 — Фітіль № 203. У сюжеті «Тонка хімія»
• 1980 — Про бідного гусара замовте слово - губернатор
• 1980 — Юність Петра - Лев Кирилович Наришкін
• 1980 — Карл Маркс. Молоді роки - поліцейський
• 1980 — На початку славних справ - Лев Кирилович Наришкін
• 1981 — На Гранатових островах - Майкл — «Сьомий»
• 1981 — Фітіль № 225. У сюжеті «Валютні операції»
• 1983 — Тривожна неділя - Істомін, майор, заступник командира пожежної частини Приморська
• 1983 — Тривожний виліт - Курліхін, радист рибосовхоза
• 1984 — Зудов, ви звільнені! - Мерехтливі-Валуа
• 1985 — На іншому березі свобода / Na druhom brehu sloboda (Болгарія, Чехословаччина)
• 1985 — Золота рибка
• 1986 — Голова Горгони - Гаврило Максимович Зуйко, білогвардійський диверсант
• 1986 — Привід - Степан Якович Митарін, голова колгоспу
• 1986 — Секунда на подвиг (СРСР, КНДР) - Чистяков
• 1987 — Повернення
• 1987 — Поразка — Богданлвскій, чиновник
• 1988 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Без ножа і кастета - Максим Семенович Мусніцкого
• 1988 — Подія в Утіноозьорську - Павло Андрійович, директор хімкомбінату
• 1988 — Штормове попередження - Вадим Вадимович Сироватський, заступник міністра
• 1989 — Вхід до лабіринту - бургомістр Наузен
• 1989 — Право на минуле / Právo na minulost (СРСР, Чехословаччина) - Никифоров
• 1989 — Приватний детектив, або Операція «Кооперація» - майор Кронін, Кадімір Опанасович
• 1991 — Небеса обітовані - Міров
• 1991 — Неповерненець
• 1991 — Чарівні прибульці - стукач
• 1991 — Під маскою беркута - Пол, комісар поліції
• 1993 — Виконавець вироку - полковник Сергій Суржина
• 1993 — Трактористи II - Назар Дума
• 1993 — Три серпневі дні
• 1993 — Всупереч всьому
• 1993 — Аляска Кід
• 1993 — Наш шибеник скрізь поспів
• 1993 — Сірі вовки - Л. І. Брежнєв
• 1993 — Краще бути багатою і красивою (Польща) - генерал Едмонтовіч
• 1996 — Полуничка. У серіях: «Без води», «Парі», «Підміна», «Ресторанний критик», «Охоронці»
• 1996 — Маркіз де Сад
• 1998 — Дар Божий
• 1999 — Досьє детектива Дубровського — Максим Павлович Векшин, директор ФСБ
• 2000 — ДМБ — контр-адмірал
• 2000 — Маросейка, 12, серія «Операція» Зелений лід "" — Бурмістров
• 2000 — Новий рік в листопаді — від автора
• 2000 — Таємниці палацових переворотів — Василь Долгоруков
• 2000 — Тихі вири — директор
• 2001 — Антикілер — Король
• 2001 — Конференція маніяків "- Пестриков
• 2001 — Московські вікна — інструктор міськкому КПРС
• 2001 — На розі, у Патріарших-2 — Північний Вадим Костянтинович.
• 2001 — Ніна (телесеріал) — генерал
• 2001 — Сезон полювання-2 — "Мамонт Аристарх Евгеньевич
• 2001 — Паризький антиквар — Ковальський
• 2001 — Сищики — Спасів (серія Оливкове дерево).
• 2001 — Переддень весни (Польща) — Ястурн
• 2002 — Бригада — Віктор Петрович Зорін
• 2002 — Завтра буде завтра — Ревуцький
• 2002 — Син невдахи — дядя Міша
• 2002 — Таємний знак. Частина перша — Батько Артемій, священик
• 2002 — Ціна страху The Sum of All Fears (США) — адмірал Іванов
• 2003 — Таємниці палацових переворотів — Василь Долгоруков
• 2003 — Запам'ятайте, мене звуть Рогозін! — «Папа»
• 2003 — Козеня в молоці — Журавленко
• 2003 — Найкраще місто Землі — Бєляєв
• 2003 — Оперативний псевдонім — Євсєєв Леонід Васильович. (6-а і 11-я серії).
• 2003 — Таємний знак. Частина друга: «Повернення господаря» — Батько Артемій, священик
• 2003 — Ділянка — Лазарєв
• 2003 — Чорна мітка — Член Політбюро ЦК КПРС
• 2004 — За два кілометри від Нового року — Зуєв
• 2004 — Московська жара — дід Владислава
• 2007 — Іронія долі. Продовження — Олександр
• 2008 — Поцілунок не для преси — губернатор

Озвучення мультфільмів

• 1976 — Від тебе одні сльози — оповідач
• 1977 — Полігон
• 1979 — Дуже синя борода — закадровий текст
• 1981 — Жив-був Саушкін
• 1981 — 80 днів навколо світу — Лорд Мейз (дубляж)
• 1982 — Бюро знахідок (фільм 2)
• 1986 — Геракл у Адмета — Гермес
• 1986 — Пастка для кішок — Фріц Теофіл (дубляж)
• 1989 — Народження Ерота
• 1993 — Блазень Балакірєв
• 1993 — Чорний Плащ - Таскерніні (епізод «Шахрай на будинок»), Дерек Блант
• 1996 — Черв'як Джим — закадровий текст, епізодичні персонажі (ОРТ)
• 1996 — Вуді Вудпекер (1941) — закадровий текст
• 1996 — Енді Панда (1939—1949)

Озвучення та дублювання фільмів

• 1938 — Набережна туманів — Люсьєн (П'єр Брассер)
• 1954 — Французький канкан — Анрі Данглар (Жан Габен)
• 1959 — Горбань — Філіп де Невер (Юбер Ноель)
• 1959 — домовласниці
• 1964 — Три життя Томазіни — Доктор (Чарльз Карсон)
• 1964 — Анжеліка — маркіза ангелів — король Людовик XIV (Жак Тожа)
• 1965 — Повітряні пригоди — П'єр Дюбуа (Жан-П'єр Кассель)
• 1965 — Анжеліка і король — король Людовик XIV (Жак Тожа)
• 1966 — Привид замку Моррісвіль — Пінкертон (Віт Ольмера)
• 1966 — Фараон — Рамзес XIII (Єжи Зельнік)
• 1966 — Ель Греко — Ель Греко (Мел Феррер)
• 1968 — Анжеліка і султан -Осман Ферраджі (Жан-Клод Паскаль)
• 1968 — Ставка більше, ніж життя /Stawka większa niż życie
• 1968 — Велике прання / La Grande Lessive
• 1969 — Заморожений — Юбер де Тартас (Луї де Фюнес)
• 1973 — Шах королеві діамантів — капітан Соколовський (Гунар Цилінський)
• 1974 — Повернення високого блондина — капітан Камбре (Мішель Дюшоссуа)
• 1974 — Неймовірні пригоди італійців у Росії — Антоніо Ло Мацца (Аліг'єрі Носкезе^[it])
• 1975 — Стріли Робін Гуда — Робін Гуд (Борис Хмельницький)
• 1975 — Перша ластівка — Бежам (Гурам Лордкіпанідзе)
• 1979 — Хто є хто — Антоніо Черутті (комісар Станіслас Боровіц) (Жан-Поль Бельмондо)
• 1980 — Укол парасолькою — Грегуар Леконт (П'єр Рішар)
• 1980 — Фантазія на тему любові — Віктор Мишкін (роль, виконану фігуристом Андрієм Вітманом)
• 1981 — Не бійся, я з тобою — Рустам
• 1984 — ТАРС уповноважений заявити... — Роберт Лунс
• 1984 — Спрут, Спрут 2, Спрут 3 — Комісар Каттані (Мікеле Плачідо)
• 1985 — Обмани — все чоловічі ролі
• 1990 — Професіонал -комісар Розен (Робер Оссейн). Дубляж Мосфільм, 1990 р.
• 1991 — П'ять викрадених ченців — злодій Моня Шкіряний (Анатолій Іванов)
• 1996–1997 — Шоу Бенні Гілла
• 1995 — Перший лицар — Король Артур (Шон Коннері)
• 1997 — Люди в чорному — агент Зед
• 1999 — Що сказав небіжчик -Полковник (Станіслав Микульський)
• 1999 — Зелена миля

Примітки

1. Нагороджений указом президента Росії № 1379 від 22 листопада 2003 року. Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 12 вересня 2012. [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.]
2. Олександр Бєлявський [Архівовано 24 липня 2013 у Wayback Machine.] на сайті kino-teatr.ru
3. Актор Олександр Білявський. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.
4. Олександр Борисович Бєлявський. Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.
5. Олександр Бєлявський на сайті Eternaltown.com.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 12 вересня 2012. [Архівовано 2012-06-05 у Wayback Machine.]
6. «Аргументи тижня»: Народний артист Росії Олександр Бєлявський випав з вікна багатоповерхівки випадково. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 12 вересня 2012.

Посилання

• Загинув радянський актор Олександр Белявський [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]