Бхарат Мата
Бхарат Мата (гінді, від санскр. भारत माता, Bhārata Mātā IAST), Мати-Індія, або Bhāratāmbā IAST (від санскр. अंबा, ambā IAST — мать) — персоніфікація Індії у вигляді богині-матері. Зазвичай зображувалася у вигляді жінки, одягненої в помаранчеве або жовте сарі та яка тримає прапор. Іноді її супроводжує лев. ІсторіяОбраз Бхарат Мата сформувався під час боротьби за незалежність Індії наприкінці XIX століття. У 1873 вперше поставлена п'єса Кірана Чандри Бандіопадхая «Бхарат Мата». Банкім Чандра Чаттопадхай в романі 1882 «Святе братство» представив поему «Ванді Матарам», яка незабаром стала піснею борців за свободу Індії. Абаніндранат Тагор зобразив Бхарат Мата у вигляді чотирирукої індуїстської богині в жовтих шатах, що стискає книгу, колосся рису, джапа-мала і білу тканину. У 1936 у Варанасі за проектом Шива Прашада Гупта побудований храм Бхарат Мати, в якому відбулася інавгурація Магатми Ганді.[1] Оскільки ідея Бхарат Мата з'явилася до поділу Індії, її сприймали як Арьяварту, батьківщину індуїзму, а не лише як образ Республіки Індія. У розумінні індуїстських націоналістів Бхарат Мата залишається символом єдиної Індії. У 1983 за проектом Вішва Хінду Паришад побудований храм Бхарат Мати в Харідварі.[2] Персоніфікація Індії в образі індуїстської богині значить, що індійці повинні боротися за свою країну не лише з патріотичних, а й з релігійних почуттів.[3] Примітки
Посилання
|