Бутусов В'ячеслав Геннадійович

В'ячеслав Бутусов
Вячеслав Бутусов
Зображення
Зображення
На презентації книги "АрХиЯ" (ММКВЯ-2011[ru])
Основна інформація
Дата народження15 жовтня 1961(1961-10-15) (63 роки)
Місце народженняКрасноярськ, РРФСР, СРСР
Роки активності1978 — наш час
ГромадянствоРосія Росія
Професіїспівак, гітарист, композитор, автор пісень, вокаліст, поет, громадський діяч, архітектор
ОсвітаУральський державний архітектурно-мистецький університетd
Співацький голосбаритон
Інструментигітара, вокал
Жанррок-музика
ПсевдонімиВБ, ВГ і ВГБ
Колективи«Наутилус Помпилиус»
«Ю-Питер»
ЧленствоNautilus Pompilius[1], U-Piterd і Orden Slavyd
Нагороди
u-piter.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бутусов.

В'ячеслав Геннадійович Буту́сов (нар. 15 жовтня 1961, Красноярськ, РРФСР) — російський рок-музикант, колишній лідер гурту «Наутилус Помпилиус», теперішній лідер гурту «Ю-Питер», письменник. Внесений до чорного списку на сайті «Миротворець» за виступи в Криму[2][3][4].

Біографія

Народився 15 жовтня 1961 року в селищі Красноярську.

У 9 класі переїжджає до Свердловська (нині Єкатеринбург), де незабаром вступає у Свердловський архітектурний інститут. В інституті знайомиться із Дмитром Умецьким, з яким неодноразово збиралися й грали разом, а також із Іллею Кормільцевим. З ним він в 1985 записує свій перший професійний альбом «Невидимка». У наступному 1986 їхній тандем записує платівку «Розлука», з якої й почалася популярність гурту «Наутилус Помпилиус». З'явилися публікації в центральній пресі (перша журнальна публікація — в органі ЦК ВЛКСМ «Зміна» (№ 7, квітень 1988), стаття «Наутилус або Pompilius?»[5],[6]). Гурт проіснував близько 10 років.

1997 року розпочав сольну кар'єру. Записав альбом «Незаконнонароджений» (1997) разом з Юрієм Каспаряном (екс-Кино) і сольний альбом «Овали» (1998). Зіграв епізодичну роль у фільмі Олексія Балабанова «Брат», для якого також написав саундтрек, а у фільм «Брат 2» увійшла пісня «Гібралтар-Лабрадор».

2001 року зібрав гурт «Ю-Питер», у яку, крім самого Бутусова, увійшли Юрій Каспарян, Олег Сакмаров (екс-Аквариум) та Євген Куркулєв.

2005 року одержує премію «Муз-Тв-2005» за внесок у розвиток російської рок-музики. У цьому ж році виходить фільм «Піжмурки», у створенні музики до якого брав участь.

2007 року в продажі з'являється його книжка «Виргостан». За кілька місяців виходить ще одна книга «Антидепресант. З-Шукання».

17 червня 2008 вийшов альбом гурту Ю-Питер «Прочанин».

Сім'я

В'ячеслав Бутусов у другому шлюбі одружений з ленінградкою Анжелікою Естоєвою. У нього четверо дітей: три дочки — Анна (від першого шлюбу, нар. 1980), Ксенія (нар. 1992), Софія (нар. 2000) і син — Данило (нар. 2005).[7]

Дискографія

Див. також: Наутилус Помпилиус#Дискографія
  • «Мост» (1985)
  • «Незаконнорожденный АльХимик доктор Фауст пернатый змей» (1997, з Юрієм Каспаряном)
  • «Овалы» (1998)
  • «Элизобарра-торр» (2000, з Deadушками)
  • «Звёздный падл» (2001, В'ячеслав Бутусов і музиканти гурту Кино)
  • «Тихие игры» (2001)
  • «Модель для сборки» (2008)

У кіно

Автор музики до фільмів:

Див. також

Примітки

  1. ↑ Troitsky A. Tusovka: who's who in the new Soviet rock culture — Omnibus Press, 1990. — P. 138. — ISBN 0-7119-1469-9
  2. ↑ NATO. Бутусов Вячеслав Геннадьевич. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  3. ↑ Вячеслав Бутусов в Крыму призвал Украину не вмешивать его в политику. Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  4. ↑ АВЕРЬЯНОВА, Ольга (13 вересня 2021). Вячеслав Бутусов полюбовался древней крепостью в Судаке. crimea.kp.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  5. ↑ НАУТИЛУС ПОМПИЛИУС, часть 1 (разные издания) | Архив | Наш НеФормат [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.) Перевірено 18 квітня 2015 року.
  6. ↑ Статьи, публикации 1988 года — Компактная дискография группы Наутилус Помпилиус [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.) Перевірено 18 квітня 2015 року.
  7. ↑ Жена меня призывает не впадать в крайности [Архівовано 18 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.) Перевірено 18 квітня 2015 року.

Посилання