Бутаков Григорій Іванович

Григорій Іванович Бутаков
Григорий Иванович Бутаков
Народження	27 вересня 1820(1820-09-27) Рига, Російська імперія
Смерть	12 червня 1882(1882-06-12) (61 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лаври^d
Країна	Російська імперія
Вид збройних сил	Флот
Освіта	Морський кадетський корпус
Роки служби	1838—1882
Звання	адмірал
Війни / битви	оборона Севастополя
Рід	House of Butakov^d
Діти	Alexander Butakov^d  і Mariya Grigoryevna Butakova^d
Нагороди	Орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла (Російська Імперія) Орден Святої Анни 1 ступеня Орден Святого Володимира 3 ступеня Орден Святого Георгія Орден Святого Станіслава 3 ступеня Георгіївська зброя Золота зброя «За хоробрість»

Григо́рій Іва́нович Бутако́в (27 вересня (9 жовтня) 1820, Рига — 31 травня (12 червня) 1882, Петербург) — російський воєнно-морський діяч, мореплавець, адмірал, основоположник тактики парового броненосного флоту, дослідник Чорного моря.

Походив з дворянського роду Бутакових; батько — віце-адмірал Іван Миколайович Бутаков служив разом з адміралом М.П. Лазарєвим, всі брати також обрали морську кар'єру.

Вступив до Морського кадетського корпусу. 1838 — мічман із призначенням на лінійний корабель «Сілістрія». Квітень 1843 — лейтенант. 1850 — капітан-лейтенант.

9 жовтня 1854 Бутаков вперше в історії російської морської артилерії організував стрільбу по невидимій мішені. Серпень 1856 — контр-адмірал, головний командир Миколаївського порту і військовий губернатор Миколаєва і Севастополя. 1863—1867 — військово-морський аташе в Англії, Франції та Італії. 28 жовтня 1866 — віце-адмірал. 16 квітня 1878 — 1881 Бутаков — повний адмірал із призначенням начальником берегової й морської оборони фортеці Свеаборг. 1881 — головний командир Петербурзького порту. Згодом — член Державної ради.

Помер від апоплексичного удару.

Нагороди

Погруддя перед Музеєм історії суднобудування та флоту. Миколаїв

Орден Святого Олександра Невського; Орден Білого Орла; Орден Святої Анни I ступеня; Орден Святого Володимира III ступеня; Орден Святого Георгія IV ступеня ; Орден святого Станіслава III ступеня; Золота зброя «За хоробрість».

Праці

Могила на занедбаній ділянці Нікольського кладовища Олександро-Невської Лаври. Санкт-Петербург

• "Свод морских военных сигналов";
• "Книги эволюционных сигналов";
• "Новые основания пароходной тактики".

Див. також

• 4936 Бутаков — астероїд, названий на честь військовика[1].

Попередник:	Військові губернатори Миколаєва 1856—1863	Наступник:
Метлін Микола Федорович 1855—1856		? 1863

Примітки

1. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література

• Ср. Е. Березина "Адмирал Г.И. Бутаков", СПб., 1884 г. (рос.)

Посилання

• П. Г. Усенко. Бутаков Григорій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 415. — ISBN 966-00-0734-5.
• Біографія адмірала Г.I. Бутакова на сайті «Николаев литературный»[1] [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Лурье А., Маринин А. Адмирал Г. И. Бутаков [Архівовано 10 червня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Адмірал Бутаков Григорій Іванович