Бусоль

Визначення азимута за найпростішою бусоллю

Бусо́ль (англ. dip compass, miner's compass; нім. Boussole f, Kompaß m; рос. буссоль; від фр. boussole) — геодезичний прилад для вимірювання магнітних азимутів, магнітних румбів і внутрішніх кутів[1].

Бусоль застосовують при топографічній, геологічній, маркшейдерській зйомках, зйомках нарізних та очисних виробок, військовій справі тощо[1].

Винахід

Пам'ятник Флавіо Джоя в рідному Амальфі, Італія
Традиційна геральдична лілія над позначкою на північ

За легендою, винахідником бусолі був італійський лоцман і винахідник Флавіо Джоя (1300 — ?), житель містечка Амальфі в Неаполітанському королівстві. Він першим помістив магніт, привезений Марко Поло з Китаю, на голку й в шухлядку зі скляною кришкою. Декорував бусоль ліліями та особливо відзначив позначку на північ на знак пошани до тогочасного володаря Неаполя, сина французького короля Людовика VIII, Карла Анжуйського[2][сумнівно ].

Будова

Складається з рухомої магнітної стрілки, кільця з градусними позначками та оптичної труби для наведення на відповідний об'єкт[1]. Магнітна стрілка бусолі вказує на напрям магнітного меридіана, і після корегування показань за магнітним схиленням визначають напрямок полуденної лінії, від якої ведуть відлік кутів[3].

У найпростішому варіанті являє собою лінійку з діоптрами на кінцях, закріплену на компасі. Знизу лінійки прикріплена трубка, за допомогою якої вона надівається на штатив, що складається з триніжка і підставки, яка уможливлює як приводити бусоль у горизонтальне положення, так і надавати їй рух у горизонтальній площині[3].

Обслуговування

Повірка — перевірка справності та придатності приладу. У випадку, якщо прилад несправний, виконують юстирування.

Юстирування — усунення недоліків, виявлених при повірці приладу.

Види

За будовою

За призначенням

Галерея

Див. також

Примітки

  1. а б в г Бусоль [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Wagner L., 1995.
  3. а б Буссоль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) - [сторінка?]
  4. Малюнок з Військової енциклопедії Ситіна (1911—1915).

Література

Посилання