Бурштин (ґміна)

Гміна Бурштин
1934—1939, 1941—1944
Воєводство	Станіславське
Повіт	Рогатинський
Адмінцентр гміни	Бурштин
Тип гміни	Сільська
Площа	94,96[1] км²
Громади	13
Населення (1931[1])  • населення  • густота населення	9614[1] 101,2 осіб/км²

Ґміна Бурштин — сільська гміна в Рогатинському повіті Станиславівського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Бережани Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було місто Бурштин.

Об'єднану сільську Бурштинську ґміну (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 року у межах адміністративної реформи в II Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Бовшів (частина), Демянів, Коростовичі, Куропатники, Людвиківка, Мартинів Новий (частина), Мартинів Старий, Німшин (частина), Озеряни, Різдвяни, Нижні Сарники, Середні Сарники, Стасьова Воля[2]. Місто Бурштин не входило до складу ґміни, а становило окрему громаду.

Площа ґміни — 94,96 км². Кількість житлових будинків — 2025. Кількість мешканців — 9614[1] (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934).

Національний склад населення ґміни Рогатин на 1 січня 1939 року[3]:

Село	Населення	Українці- греко-католики	Українці- латинники	Євреї	Поляки	Польські колоністи
Дам’янів	1680	1180	130	20	50	300
Коростовичі	910	820	75	15
Куропатники	850	720	120	10
Людвиківка	900			20	880
Мартинів Старий	760	630	80	30	20
Озеряни	610	590	10	10
Різдвяни	760	740	15	5
Сарники Долішні	1190	630	440	20	100
Сарники Середні	1340	1320	20
Стасева Воля	750	530	180	10	30
Загалом	9750	7160	1070	140	1080	300
Відсотки	100 %	73,44 %	10,97 %	1,43 %	11,08 %	3,08 %

17 січня 1940 року ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Бурштинського району[4].

Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 до липня 1944 року, місто Бурштин було включене до складу гміни (волості).

На 1 березня 1943 року населення ґміни становило 11353 особи[5].

Примітки

1. Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej: ludność i budynki: na podstawie tymczasowych wyników drugiego Powszechnego Spisu Ludności z dn. 9.XII 1931 r. oraz Powierzchnia ogólna. Cz. 3a. Województwa południowe. — Warszawa: nakł. Głównego Urzędu Statystycznego, 1935. — S. 11. (пол.)
2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu rohatyńskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 69. — poz. 663. — S. 1296.(пол.)
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 66—69.
4. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості / Арсенич П., Федунків З, Гандзюк Р. та ін. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2001. — С. 29.
5. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943: monografie. — Krakau: Burgverlag Krakau, 1943. — S. 3. (нім.)