Бураново (Малопургинський район)
Бура́ново (рос. Бураново, удм. Брангурт[1]) — село в Малопургинському районі Удмуртії, Росія. В селі працюють середня школа та дитячий садочок «Зарні-Шеп». Урбаноніми:[2]
НаселенняНаселення — 651 особа (2010[3]; 626 в 2002[4]). Національний склад станом на 2002 рік:
ГеографіяСело розташоване за 30 км на південь від Іжевська, за 34 км на захід від Сарапула та за 30 км на схід від Малої Пурги. Ось як писав про село Григорій Верещагін, місцевий священик, викладач Бурановського земського училища:
Ось опис села із газети 1912 року[5]:
ІсторіяЛегенда про утворенняПро заснування села існує легенда, за якою в давні часи на місці села були ліси, у яких було багато всякої дичини та звірів. Предками бурановців вважаються селяни Сизового, що в Зав'яловському районі. Через збільшення населення деякі люди вирішили переселитись на нове місце. Для поради пішли до місцевого авторитета — песятая. Він порадив їм переселитись на сучасне місце Буранового. Невдовзі вони дійшли до сучасного села Чутожмон-Пурга до джерела Прохор-Ошмес. Біля джерела вони вирішили перевірити, чи підходить їм це місце. Для цього треба було вилізти на дерево і послухати чи не свистить воно. Коли один з них виліз, то гілка під ним тріснула і він впав. Люди визнали це місце не добрим і пішли далі. Невдовзі вони прийшли туди, де нині знаходиться село Бураново. Походження назвиУдмуртська назва села — Брангурт. Першим поселенцем був удмурт на ім'я Обран. Пізніше початок слова Об зник, потім взагалі з'явилась літера у. Після будівництва Свято-Троїцької церкви село стало називатись Бураново. За іншою версією назва пішла від вітру бурана, який панував в цих місцях після того, як тут вирубали ліси. ЗаснуванняСело засноване переселенцями із села Тур'я Арської землі, що нині в Татарстані. При утворенні селяни запросили знахаря, щоб він вказав їм місце для будівництва керемета — язичницького молитовника. Про керемет описував Григорій Верещагін[6]:
За даними Ландратського перепису 1710—1716 років, у селі проживало 29 удмуртів, 13 чоловіків та 16 жінок. Всі вони належали до 4 родових груп — Тур'я, Чола, Пельга та Бігра. Перші прибули сюди з Арської землі (в Татарстані є удмуртське село Тур'я), Чола прийшли із В'ятки (в Кіровській області є село Чола або Круглово), Пельга заселяли південні і центральні райони Удмуртії, Бігра заселяли північну Удмуртію. У 1939 році була вщент зруйнована сільська церква і жителям села доводиться їздити до найближчої церкви за 40 км[7]. КультураІз жителів села було сформовано колектив «Бурановські бабусі», який представляв Росію на пісенному конкурсі Євробачення 2012, що пройшов у Баку. Колектив попередньо здобув перемогу у національному відборі, а у Баку зайняв 2-ге місце. «Бурановські бабусі» власними зусиллями відкрили у сільському клубі музей, експонатами якого стали хустки, яким понад 200 років, старий патефон та інші предмети. Одним із важливих стимулів виступу на великій сцені для «бабусь» є мрія відбудувати зруйновану сільську церкву[7]. Примітки
Джерела
Посилання
|