Буняк Софія Олександрівна
Буняк Софія Олександрівна (30 вересня 1930, с. Грибова — 1 грудня 2020, м. Москва, Росія) — українська поетка, документалістка, політув'язнена. Біографія1949 року закінчила Лановецьку середню школу та вступила на історико-філологічний факультет Львівського педагогічного інституту. Наприкінці першого курсу була заарештована органами КДБ. Після трибуналу й «ОСО» відбувала покарання у Новосибірській області. Із 1954 року проживала в Москві. Закінчила фельдшерське училище і Московський педагогічний інститут ім. Н. К. Крупської. Працювала старшою лаборанткою у 2-му Московському медичному інституті на перекладачкою слов'янських мов у НДІ проблем вищої школи. Очолювала Лановецьку районну спілку політв'язнів та репресованих. Авторка зб. поезій «Чаєчка» (Ланівці, 1995) та «Зірки на долонях» (К., 2001), докум.-літ. розповіді «Світло погаслої зірки. Про повстанського поета Левка» (Ланівці, 1995), худож.-докум. повісті з історії повстан. руху на Лановеччині у 1940–50-х рр. «Одіссея Ольги Горошко» (К., 2000) 1995 року в Ланівцях опублікувала збірку поезій «Чаєчка» та документально-літературну розповідь «Світло погаслої зірки» про повстанського поета Левка. Авторка збірки поезій «Зірки на долонях» (К., 2001) та художньо-документальної повісті з історії повстанського руху на Лановеччині у 1940–50-х рр. «Одіссея Ольги Горошко» (К., 2000).[1] Твори
Джерела
|