Булич Віра Сергіївна

Віра Булич
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніВіра Сергіївна Булич
Народилася17 лютого (2 березня) 1898(1898-03-02)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла21 липня 1954(1954-07-21) (56 років)
Гельсінкі, Фінляндія
·рак легенів
ГромадянствоРосія Росія→Фінляндія Фінляндія
Місце проживанняПравославний цвинтар (Гельсінкі)
Діяльністьпрозаїк, поетеса
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1926

Віра Сергіївна Булич (нар. 17 лютого (2) березня 1898, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 21 липня 1954, Гельсінкі, Фінляндія) — поетеса, літературний критик, представниця першої хвилі пореволюційної російської еміграції у Фінляндії.

Життєпис

Віра Булич народилася 17 лютого (2) березня 1898 року в Санкт-Петербурзі.

Батько Віри Булич — відомий філолог і музикознавець Сергій Костянтинович Булич (1859—1921), професор Санкт-Петербурзького університету, у свій час займав посаду директора Вищих жіночих (Бестужевських) курсів, був першим деканом музичного відділення Російського інституту історії мистецтв. У будинку Буличов збиралися видатні люди науки і мистецтва, близьким другом батька був, зокрема, поет Інокентій Анненський.

Восени 1918 року Віра Булич покинула Петроград і оселилася з матір'ю, старшою сестрою і двома братами на дачі в Куолемаярві на Карельському перешийку.

У 1924 році, незабаром після смерті батька, Віра Булич і її сестра Софія переїхали в Гельсінкі у пошуках роботи. Там Віра змінила безліч занять: була тапером в кінотеатрі, заробляла на життя шиттям, приватними уроками, служила секретарем у Івана Шайковіча, сербського дипломата в Фінляндії і поета.

У 1930 році (за іншими даними, в 1932 р) отримала місце в Слов'янському відділі бібліотеки університету Гельсінкі та пропрацювала там більше 20 років — до самої смерті. З 1947 року працювала, крім того, в бібліотеці Інституту культурних зв'язків Фінляндії-СРСР.

Померла від раку легенів у Гельсінкі 21 липня 1954 року. Похована на православному цвинтарі в Гельсінкі у районі Лапінлагті[1]. Рукописна спадщина і архів зберігаються в бібліотеці університету Гельсінкі.

Сім'я

Бібліографія

  • Сказка о маленькой принцессе. Porvoo, 1927.
  • Сказки. Белград, 1931.
  • Маятник. Гельсингфорс, 1934.
  • Пленный ветер. Таллин, 1938.
  • Бурелом. Хельсинки, 1947.
  • Ветви. Париж, 1954.
  • Переводы стихотворений финских поэтов
  • Стихотворения // Новый журнал. № 71. Нью-Йорк, 1963.
  • Четвёртое измерение. Памяти Андрея Белого, 1934.
  • Вернуться в России — стихами…
  • Чужая весна. — Рудня-Смоленск: Мнемозина, 2010.

Література

  • Kelly C.A History of Russian Womens Writing 1820—1992. Oxford, 1994;
  • Pachmuss T. A Moving River of Tears. Russia's Experience in Finland. New York, 1992;
  • Pachmuss T. Russian Literature in the Baltic between the World Wars. Ohio, 1987;
  • Terras V. Bulich V. S. // Handbook of Russian Literature. London, 1989;
  • Мандельштам Ю. Вера Булич. «Маятник» // Современные записки. 1934. № 1;
  • Тиандер К. О творчестве В.Булич // Журнал Содружества. Выборг. 1938. № 3;
  • Цетлин М. В. Булич. «Маятник» // Современные записки. 1936. № 50;
  • Терапиано Ю. Стихи Веры Булич // Новое русское слово. Нью-Йорк. 1949;
  • Пахмусс Т. Вера Булич, русский поэт в Финляндии // Современник. Торонто. 1979. № 41;
  • Пресас Г. Поэтесса настроения и красоты природы // Русский листок в Финляндии. Хельсинки. 1984. № 1;
  • Исаков С. Г. Переписка К. К. Гершельмана и В. С. Булич // StudiaSlavicaFinlandensia. 1994. №XI;
  • Бськина Л. А. Вера Булич. Из истории русской литературы в Финляндии // Российский литературоведческий журнал 1994. № 4;

Примітки

  1. ↑ Список похованих православного цвинтаря у Гельсінкі [Архівовано 2015-09-29 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання