|
Будинок на вулиці Вірменській, 19 (Львів)
Будинок на вулиці Вірменській, 19 (конскрипційний № 121, інша адреса — вул. Друкарська, 7[1]) — житловий будинок XVIII століття, пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 323). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській. ІсторіяТочна дата зведення будинку невідома, ймовірно, це XVIII століття[2]. За даними краєзнавця Ігоря Мельника, будинок зведений на місці двох кам'яниць, що належали представникам вірменської діаспори[1]. Історик Володимир Вуйцик називає цей будинок Глушкевичівським[3] (втім, Мельник приписує цю назву сусідньому, зруйнованому будинку[1]), за його словами будинок первісно був двоповерховий, на початку 1780-х років належав адвокатові Йосифу Уфнярському та був в аварійному стані[3]. 11 липня 1786 року Уфнярський за 11 105 зол. продав будівлю губерніальному раднику, медику Лаврентію Прессену[1][3]. Останній близько 1790 року[1] (за іншими даними — у 1792 році[3]) перебудував кам'яницю, внаслідок чого її вартість виросла до 26 652 зол.[3] Поряд із сучасним будинком № 19, далі по вулиці, у XVIII столітті стояв будинок, що належав родині Августиновичів, які у 1780—1782 році його перебудували. Проте у 1858 році міська влада викупила цей будинок з метою його знесення та продовження вулиці Бічної Вірменської (нинішня вулиця Друкарська) до площі Торговиця дров (сучасна площа Данила Галицького). Будинок у 1861 році знесли, і таким чином, сучасна кам'яниця № 19 стала наріжною[1]. Протягом XIX століття будинок неодноразово перебудовувався і з двоповерхового поступово став чотириповерховим[1]. Станом на 1871 і 1889 роки власником будинку значився Ципріан Токарський, у 1911-1916 рр. — доктор Олександр Лисяк, у 1934 році — Леа Кагане[1]. За часів Польської республіки у будинку розміщувалася майстерня біжутерії Бадера[4]. У ті ж часи в будинку розташовувалася адвокатська канцелярія Євгена Давидяка[5]. 23 січня 2015 року на фасаді будинку з боку вулиці Друкарської встановили меморіальну дошку на честь письменника та перекладача Юрія Покальчука, який мешкав на Друкарській[6]. «Вірменка» Серед львів'ян та гостей міста будинок № 19 відомий тим, що з кінця 1970-х років (з 1978[7] або 1979 року[8]) на першому поверсі будинку діє культова[7][9][8] кав'ярня «Вірменка», яка за радянських часів була основним місцем зустрічей представників молодіжних неформальних течій, зокрема, хіпі[1][8], та львівської інтелектуальної богеми[7]. Кав'ярня була дуже маленькою, усього на сім столиків[8], місця для усіх охочих бракувало, тому відвідувачі приносили свій посуд і пили каву на вулиці, сидячи на бордюрах або стоячи під стінами сусідніх будинків[8][10], так у деякі вечори у «Вірменці» збиралося до сотні відвідувачів[11]. Популярним напоєм була так звана «турецька кава». Практично зразу кав'ярня стала центром інтелектуального життя Львова[9], тут обмінювалися забороненою літературою самвидаву, музичними новинками, слухали рок-н-рол[8] і навіть торгували марихуаною[7][12], сюди з'їжджалися неформали та хіпі з усіх куточків Радянського Союзу[8]. За спогадами Ілька Лемка і Володимира Михалика, саме у «Вірменці» у першій половині 1980-х, за часів Андропова, найчастіше у Львові відбувалися облави у робочий час і обшуки сумок відвідувачів[7]. У 1987 році «Вірменка» стала відправною точкою для першої політичної демонстрації в Україні часів «перебудови»[13]. У 1998 році кав'ярня гучно святкувала своє 20-річчя, втім, український правозахисник, один з перших львівських хіпі Олег (Алік) Олісевич стверджує, що кав'ярню відкрили у серпні 1979 року. У 1999 році, під час реконструкції кав'ярні виявили оригінальну кладку стін. Після реконструкції фрагменти кладки лишили нетинькованими, вдало вписавши їх в інтер'єр кав'ярні. У 2019 році кав'ярня відсвяткувала своє 40-річчя. У закладі проводяться численні художні виставки, книжкові презентації, концерти. ОписБудинок чотириповерховий, у плані прямокутний, витягнутий. Фасад тинькований, на чотири вікна з боку вулиці Вірменської, і на сім — з боку вулиці Друкарської, завершений масивним вінцевим карнизом. Головний фасад симетричний, на бокових осях розташовані аркові портали з білокам'яним обрамуванням[2]. Бічний фасад розчленований сліпими вікнами. Стіни гладкі, горизонтально розчленовані тягами на всіх поверхах, перший поверх рустований, вікна прості, прямокутні, облямовані лиштвами. На першому поверсі збереглося хрещате склепіння сіней[2]. З боку вулиці Вірменської збереглися дерев'яні вхідні двері, оздоблені у стилі модерн[2]. Персоналії
У кав'ярні «Вірменка» у різні роки збиралися різні представники львівської культурної богеми, зокрема:
Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
.jpg)
