Бугримова Ірина Миколаївна

Бугримова Ірина Миколаївна
Ім'я при народженнірос. Irina Nikolayevna Bugrimova
Народилася13 березня 1910(1910-03-13)
Харків
Померла20 лютого 2001(2001-02-20) (90 років)
Москва
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьартистка цирку
ВчителіДудинська-Тальйорі Наталія Олександрівна
Знання мовросійська
ПартіяКПРС
Нагороди

Ірина Миколаївна Бугримова (28 лютого (13 березня) 1910, Харків, Російська імперія — 19 лютого 2001, Москва, Російська Федерація) — радянська російська артистка цирку, дресирувальниця левів, перша в СРСР жінка-дресирувальниця хижаків. Народна артистка СРСР (1969), Герой Соціалістичної Праці (1979).

Життєпис

Ірина Бугримова народилася 13 березня 1910 року у Харкові в родині професора ветеринарії й була четвертою дівчинкою в сім'ї. Батько часто лікував тварин на іподромі й в цирку (з 12 років Бугримова асистувала батькові при операціях). Мати мала музичну освіту, грала на фортепіано, малювала, захоплювалася мистецтвом фотографії. Дідусь по материнській лінії був учасником оборони Севастополя, товаришував з І. Айвазовським[1].

Коли Ірині виповнилось 7 років, її віддали до музичної школи. Також вона навчалась у Харківській торгівельно-промисловій школі (1926—1928), в балетній студії при Харківському оперному театрі.

Але справжнім захопленням став спорт, який вона поєднувала з балетом. Серед улюблених видів спорту був біг, стрибки, штовхання ядра, гра в російський хокей. Вона стала чемпіонкою України відразу з кількох видів спорту, кілька разів здобувала перше місце на Всесоюзних спартакіадах. Бажання були балериною зникло, натомість появились мрії стати каскадером. У цей час Ірина Бугримова познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком і партнером по творчості Олександром Буслаєвим.[1].

Спільно з Буслаєвим підготувала повітряний атракціон «Політ на санях з-під купола цирку» (демонструвався 1931—1937) та атракціон «Коло сміливості» (1940, артисти з левами на мотоциклах); виконувала також номер «Вища школа верхової їзди».

Коли в 1937 році радянський цирк закупив групу дресированих леопардів, керівник цирками Данкман несподівано запропонував Бугримовій поєднати трюки й дресуру, бажаючи отримати першу в радянському цирку жінку — приборкувача. Першими її вихованцями стали стали левенята Кай, Юлій і Цезар, який став другом на довгі роки. Після довгих, наполегливих занять, тренувань, волі, азарту, мужності, уміння ладнати з тваринами Ірина досягла результатів. За своє циркове життя Бугримова видресирувала 80 левів[1], працювала з ними на арені у 1946—1976 роках.

З мистецтвом талановитої приборкувачки були знайомі глядачі всього світу. Кожен її виступ став маленьким спектаклем. Вона використовувала не тільки різні трюки, а й приділяла значну увагу своїй акторській поведінці на арені. Леви, яких дресирувала, ходили по канату, разом з приборкувачкою гойдалися на гойдалках під куполом цирку. Великий успіх у глядачів мали такі номери, як «Лев у повітрі», «Лев на мотоциклі», «Крісло смерті», «Лев на дроті», «Стрибки через вогненне кільце», «Килим» і багато інших. Величезне враження справляв на глядачів справляв «левиний килим», коли артистка лягала на тіла хижаків, покладених на арені так, що виходив справжній килим[2].

На арені Ірина Бугримова не працювала вже з 1976 року, але вела активне громадське життя, будучи головою Ради ветеранів Російської державної циркової компанії, членом президії ЦДРІ, Товариства захисту тварин[1]. Ірина Миколаївна також приймала іспити в Державному училищі циркового та естрадного мистецтва імені Румянцева.

Померла І. М. Бугримова 20 лютого 2001 на 91 році життя. Похована в Москві на Троєкурівському кладовищі[2].

У 2003 році іменем Бугримової перейменовано майдан Урицького (раніше Воскресенський) у Харкові[3].

Визнання і нагороди

Ірина Бугрімова була удостоєна численних нагород та звань.

Примітки

  1. а б в г ЛЕГЕНДА ЦИРКА — ИРИНА БУГРИМОВА. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
  2. а б Могилы знаменитостей. Архів оригіналу за 4 квітня 2008. Процитовано 15 жовтня 2013.
  3. Парамонов, Андрій (2020). Вулиці старого Харкова. Харків: Фоліо. с. 251. ISBN 978-966-03-8413-2.
  4. Заслуженная артистка РСФСР Ирина Бугримова. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013. [Архівовано 2013-04-02 у Wayback Machine.]
  5. Указ Президента СССР от 9 октября 1990 № УП — 830. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 13 жовтня 2013.
  6. Указ Президента РФ от 17 декабря 1994 г. № 2197
  7. Указ Президента РФ от 10 марта 2000 г. № 479

Джерела