Брянська площа
Брянська площа — колишня площа між Чечелівкою та Брянською Колонією у місті Катеринослав у 1890—1929 роках. Виникла в час зведення обох селищ як розмежовуюча лінія між ними. Як пише краезнавець Михайло Шатров:
За іншими даними даними існування в цій місцині великої площі з проспектом було заплановано ще при розробці планів Катеринослава від 20 березня 1806 р. та 19 квітня 1817 р[2]. В центрі площі було посаджено акації. Так виник сквер що став називався "Брянською Тверезістю", оскільки ним опікувалось Товариство Тверезості. У 1896 році, в день коронації Миколи 2 -го та його дружини Олександри, тут влаштовувались розваги: забіги в мішку на призи, лови курей та півнів, лазання намазаним дьогтем стовпом тощо[1]. На південно-західному розі Брянської площі катеринославський купець Міна Копилов збудував казарми для малокваліфікованих робітників заводу.
Навесні 1893 року казарми були знищені пожежею.
Відтоді до початку 1910 - х років територія де були казарми лишалася незабудованою і звідти розпочинався степ. На північ площа доходила до залізничної колії. Під час заворушень на Брянському заводі у травні 1898 р. на площі відбулись сутички між робітниками та полцією та військами. У 1903 р. під час загального страйку на площі був бій, в ході якого було вбито і поранено 29 осіб[2]. 4 липня 1905 року натовп робітників намагався проникнути до вокзалу з Брянській площі на мітинг в підтримку повстання на броненосці "Потьомкін", але був зупинений поліцейськими та козаками. Згодом робітників розігнали козаки, що висадилися біля станції Горяйнове[2]. Восени 1905 року на Брянській площі проводилися масові демонстрації робітників, відбувалися сутички між мітингарями та козаками. 17 жовтня на площі було зведено найбільшу з барикад Чечелівки[4]. В пам'ять про ті події біля станції метрополітену Метробудівників встановлено пам'ятний знак (демонтований у 2016 році, в рамках декомунізації). Наприкінці 1900 - х років зводяться нові квартали Чечелівки на місці міського вигону, розташованого на південь від Брянської площі[2]. У 1908 році сквер "Брянської тверезості" було передано катеринославському відділенню Спілки катеринославських робітників, відтоді його стали називати по - московському - "Сокольники". У 1909 р. поблизу депо муніципального трамваю створюється Чечелівський базар. У 1911 році розпочато реконструкцію скверу. Після неї у "Сокольниках" були відкриті самодіяльний театр під відкритим небом та естрада. У 1916 р. на південь від площі було спроектовано міське технічне училище, профінансоване "Товариством російських трубопрокатних заводів "Шодуар". Однак втіленню проекту завадила революція. У 1917 році в "Сокольниках" йде запис до Червоної гвардії. 28 травня 1917 року в сквері було обрано Катеринославський тимчасовий виконком Червоної гвардії, а 4 червня прийнято статут Червоної гвардії. У 1920 році під час боїв з військами Врангеля в "Сокольниках", перед робітниками виступав Михайло Калінін[2]. У 1926 році Брянська площа припинила своє існування: на її місці починають зводити Палац Праці ( згодом Ілліча). Примітки
|