Бруно Оя
Бруно Вернерович Оя (ест. Bruno Oja, Bruno O'Ya; 12 лютого 1933, Таллін — 9 жовтня 2002, Тарту) — радянський, естонський та польський кіноактор, співак, музикант, композитор та автор пісень. БіографіяНародився 12 лютого 1933 року в Таллінні. Навчався за класом фортепіано у естонського композитора Е. Каппа. Працював в естрадно-музичній групі в Тарту (1951), в танцювальному оркестрі Ризького будинку вчителя (1956—1964). На початку кар'єри в 1959 році в Ризі виступав співаком на естраді, соліст-вокаліст біг-бенду під керуванням Івара Мазура, один із перших виконавців американських джазових стандартів у стилі свінг в СРСР. Грав на гітарі та контрабасі, складав пісні та інструментальні п'єси. З того ж року знявся у своїх перших фільмах. З кінця 1960-х жив і працював здебільшого у Польщі у місті Вроцлаві. 1991 року повернувся до Естонії, де й прожив залишок життя. В Естонії безуспішно пробував свої сили як підприємець. Зрештою, він став педагогом в одному з культурних центрів Тарту. 1998 року переніс інсульт. Помер 9 жовтня 2002 року у Тарту. Особисте життяБув чотири рази одружений. Нагороди, премії та особисті званняЛауреат Державної премії СРСР 1967 року за роль Бронюса у фільмі режисера Вітаутаса Жалакявічуса «Ніхто не хотів помирати». Автор книги спогадів «Przepraszam, czy pan jest aktorem?», яка вийшла 1977 року польською мовою в одному з вроцлавських видавництв і 1978 року у Фінляндії фінською мовою «Anteeksi, oletteko näyttelijä?» («Пробачте, ви актор?»)[3] після прем'єри детективного фільму «Tuntematon ystävä», що став популярним («Невідомий друг», режисер Ларс Дж. Телестам), де він зіграв головну роль. У 2000 році в Естонії вийшла книга Бруно Оя «Külalisena siin maailmas» («Гість у цьому світі»). Фільмографія
ПриміткиПосилання |