Брожовський Борис Леонідович

Брожовський Борис Леонідович
Брожовский Борис Леонидович
Дата народження	26 липня 1935(1935-07-26)[1]
Місце народження	Москва, СРСР
Дата смерті	13 січня 2022(2022-01-13)[1]  (86 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Громадянство	СРСР   Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	оператор-постановник
Кар'єра	1961—2005
Нагороди
IMDb	ID 0115334

Брожовський Борис Леонідович (Львович)[2] (рос. Брожовский Борис Леонидович; 26 липня 1935(19350726), Москва, РРФСР, СРСР — 14 січня 2022, Москва, Росія) — радянський і російський кінооператор. Лауреат Державної премії СРСР у галузі літератури, мистецтва та архітектури (1989) — за картину «Холодне літо п'ятдесят третього…» (1987). Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації (18.11.2000)[3].

Життєпис

Народився 1935 року в Москві, куди сім'я (мама, батько, бабуся і дідусь) переїхала з Ленінграда в 1931 році. Батько — Леонід (Лев) Якович Брожовський, — після закінчення Ленінградського навчального комбінату кінофототехніки (пізніше — Ленінградського інституту театру та кіно) отримав розподіл на організовану Московську об'єднану фабрику «Союзкіно» ім. Десятиріччя Жовтня (пізніше «Мосфільм»); кінорежисер картини «Два друга» (1941, у співавт.), потім — другий режисер «Мосфільму».

У 1959 році Борис Леонідович закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (майстерня Л. В. Косматова). Отримавши диплом, підписав розподіл у Душанбе на кіностудію «Таджикфільм».

З 1962 року — на кіностудії «Мосфільм» (асистент оператора, оператор, оператор-постановник). Другим оператором брав участь у двох фільмах: «Битва в дорозі» (1961) і «Я — Куба» (1964).

Оператор-постановник понад 30 повнометражних картин та серіалів, дебютував на картині «Таємнича стіна» (1967, у співавт.)

У 1989 році за роботу над картиною «Холодне літо п'ятдесят третього…» (1987, реж. О. Прошкін) у складі кінознімальної групи удостоєний Державної премії СРСР у галузі літератури, мистецтва та архітектури. Також, картина отримала низку міжнародних та вітчизняних кінопремій у різних номінаціях (Найкращий фільм року та інших).

Член Гільдії кінооператорів Спілки кінематографістів Росії.

Пішов з життя після тяжкої хвороби у Москві 14 січня 2022.

Дружина: Попова Ніна Георгіївна (нар. 1945) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (11.12.1984).

Фільмографія

Оператор:

• «Битва в дорозі» (1961, другий оператор; реж. В. Басов)
• «Я — Куба» (1964, другий оператор у співавт.; реж. М. Калатозов)
• Сатиричний кіножурнал «Фітіль» (1972—1982; брав участь у кількох випусках (№№121, 124, 207, 239, 243)

Оператор-постановник:

• «Таємнича стіна» (1967, у співавт.)
• «Спорт, спорт, спорт» (1970, у співавт.; реж. Е. Климов)
• «Кінець Любавіних» (1971)
• «Повернення немає» (1973, реж. О. Салтиков)
• «Алмази для Марії» (1975)
• «Ти іноді згадуй» (1977, реж. П. Чухрай)
• «Попереднє розслідування» (1978)
• «Комедія давно минулих днів» (1980)
• «Така жорстка гра — хокей» (1983)
• «Тривожний виліт» (1983)
• «Навіщо людині крила» (1984)
• «В бездоріжжя» (1986)
• «Затяжний іспит» / рос. «Затянувшийся экзамен» (1986)
• «Байка» (1987)
• «Холодне літо п'ятдесят третього…» (1987, реж. О. Прошкін)
• «Микола Вавилов» (1990, мінісеріал; реж. О. Прошкін)
• «Дім побачень» (1991)
• «Мігранти» (1991, реж. В. Прийомихов)
• «Побачити Париж і померти» (1992, реж. О. Прошкін)
• «Роль» (1993, реж. О. Райська)
• «Коппелія» (1993, фільм-спектакль; реж. В. Дербеньов)
• «Сни» (1993, реж. К. Шахназаров, О. Бородянський)
• «Чорна вуаль» (1995, реж. О. Прошкін)
• «Суддя у пастці» (1998, 2 с, реж. С. Колосов)
• «Новий рік у листопаді» (2000, мінісеріал)
• «Люди та тіні. Секрети лялькового театру» (2001, мінісеріал; реж. В. Шиловський)
• «П'ятий янгол» (2003, т/с, у співавт.)
• «Все починається з любові» (2004)
• «Не всі кішки сірі...» / рос. «Не все кошки серы...» (2004, у співавт.; реж. В. Шиловський)
• «Тобі, який мене не знає» / рос. «Тебе, не знавшему меня» (2004, мінісеріал)
• «Вбити коропа» (2005, у співавт.) — остання кіноробота

Примітки

1. https://www.kino-teatr.ru/kino/operator/sov/23756/works/
2. Біографія на kino-teatr.ru [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
3. Указ Президента РФ от 18 ноября 2000 года № 1885 О награждении государственными наградами Российской Федерации. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 16 січня 2022.

Джерела

• «Экран и сцена»: От первого лица. Борис Брожовский: «Работать в кино — трудное счастье!» (№ 15 за 2020 год) [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 16 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)