Бредун Едуард Олександрович

Бредун Едуард Олександрович
Дата народження6 жовтня 1934(1934-10-06)
Місце народженняСталінська область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті18 липня 1984(1984-07-18) (49 років)
Місце смертіМосква, СРСР
ПохованняВостряковський цвинтар
Громадянство СРСР
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1957) і Q6706489? (1952)
Професіякіноактор, актор озвучування
ЗакладДержавний театр кіноактора
IMDbID 0106653

Едуард Олександрович Бредун (6 жовтня 1934, Сталінська область[1], УРСР — 18 липня 1984, Москва, РРФСР) — радянський кіноактор.

Біографія

Після війни ріс в Бєльцях, де відвідував драмгурток під керівництвом А. Я. Барі при міському Будинку піонерів, і в Кишиневі. В 1952 у закінчив Тамбовське суворівське військове училище.

Закінчив ВДІК (1957, майстерня Ю. Я. Райзмана). З 1958 — актор московського Театру-студії кіноактора.

Був одружений з актрисою Ізольдою Ізвицькою.

Похований на московському Востряковському кладовищі.

Фільмографія

  1. 1954 — Зелений дол
  2. 1955 — Перший ешелон — Генька Монетик
  3. 1956 — Різні долі — собутильник Степана Огурцова
  4. 1957 — Координати невідомі
  5. 1958 — День перший — Микола Тимофєєв
  6. 1958 — Справа «строкатих» — Митя Неверов
  7. 1959 — Вітер
  8. 1959 — Любов'ю треба дорожити
  9. 1959 — Однолітки
  10. 1960 — Хліб і троянди
  11. 1961 — Артист із Коханівки — Андрій Ярчук
  12. 1961 — Козаки — Лукашка Широков
  13. 1962 — Ланцюгова реакція
  14. 1962 — Армагеддон — Траян
  15. 1963 — Колеги — Федір Бугров
  16. 1966 — Маленький утікач — мисливець
  17. 1966 — Авдотья Павлівна
  18. 1967 — Пароль не потрібен — Спиридон Меркулов
  19. 1967 — Морські розповіді — матрос
  20. 1968 — Господар тайги — Варлашкін
  21. 1970 — В'язні Бомона
  22. 1971 — 12 стільців — Паша Емільович
  23. 1973 — Іван Васильович змінює професію — спекулянт радіотоварів
  24. 1973 — Нейлон 100% — Едик
  25. 1975 — Не може бути! — Гість
  26. 1976 — 12 стільців — родич Альхена
  27. 1976 — «SOS» над тайгою — робочий Ліспромгоспу
  28. 1977 — Інкогніто з Петербурга — шинкар
  29. 1978 — Голубка — сплавник
  30. 1980 — Лінія життя — Горбухін

Примітки

Посилання