Бортко Володимир Володимирович (старший)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бортко Володимир Володимирович.
Бортко Володимир Володимирович
Народився27 вересня 1924(1924-09-27)
Курськ, РСФРР, СРСР
Помер12 березня 1983(1983-03-12) (58 років)
Москва, СРСР
ПохованняГоловинське кладовище
Країна СРСР
Діяльністьтеатральний режисер
Alma materДержавний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (1949)
ЗакладТеатр на Броннійd, Московський драматичний театр імені Миколи Гоголяd, Одеський обласний академічний драматичний театр і Курський державний драматичний театр імені Олександра Пушкіна
Учасникнімецько-радянська війна
ПартіяВКП(б)
ДітиБортко Володимир Володимирович
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За відвагу»
заслужений діяч мистецтв УРСР

Володи́мир Володи́мирович Бортко́ (27 вересня 1924, Курськ — 12 березня 1983, Москва) — російський радянський та український радянський театральний режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року. Батько режисера, сценариста, актора Володимира Бортка.

Життєпис

Народився 27 вересня 1924 року в місті Курську (нині Російська Федерація). У шкільні роки займався у театральній студії Курського міського Будинку піонерів, де став провідним виконавцем ролей[1].

У Червоній армії з 6 серпня 1942 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у 35-му гвардійському мінометному полку[2]. Брав участь у Сталінградській битві, де отримав тяжке поранення, що призвело до інвалідності[1] (втратив ногу[3]). Нагороджений медаллю «За відвагу» (5 лютого 1943)[2], орденом Червоної Зірки[4]. Член ВКП(б) з 1946 року[4].

1949 року закінчив Інститут театрального мистецтва у Москві. Спочатку працював у Москві: протягом 1949—1957 років — у Драматичному театрі на Малій Бронній; у 1957—1964 роках — у Драматичному театрі імені Миколи Гоголя.

У 1964—1971 роках очолював Одеський російський драматичний театр імені Андрія Іванова. Був спеціальним кореспондентом газети «Советская культура» по Україні[5].

У 1971—1974 роках обіймав посаду головного режисера Волгоградського драматичного театру; у 1976—1982 роках очолював Курський драматичний театр імені Олександра Пушкіна[1].

Помер у Москві 12 березня 1983 року, де і похований на Головинському кладовищі[1].

Творчість

Здійснив постановки вистав:

Театр на Малій Бронній
Одеський драматичний театр
Курський драматичний театр

Вшанування

17 вересня 2016 року на честь Володимира Бортка на приміщенні Курскою обласної філармонії встановлено меморіальну дошку[1].

Виноски

  1. ↑ Перша постановка на російській сцені.
  2. ↑ Цю п'єсу режисер поставив і у Львівському театрі імені Марії Заньковецької, де одну з ролей зіграв починаючий актор Богдан Ступка[6]
  3. ↑ За найкраще втілення військово-патріотичної теми на сцені у виставі «Полк йде», рішенням Головного Політичного Управління Армії та Флоту, разом з іншими, нагороджений Срібною медаллю імені народного артиста СРСР О. Д. Попова[3].
  4. ↑ Вистава була учасником показу кращих вистав Росії у Москві та на шолоховському фестивалі в Ростові-на-Дону. З цією виставою театр виїжджав на гастролі до Чехословаччини у 1979 році, до Монголії у 1980 році та до Німеччини у 1981 році[3].
  5. ↑ Вистава взяла участь у огляді вистав угорської драматургії, а Володимир Бортко був нагороджений Дипломом Угорської Народної Республіки[3].
  6. ↑ Остання постановка Володимира Бортка у Курському театрі[3].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Е. М. Богатырева. Бортко, Владимир Владимирович / Курская энциклопедия. (рос.)
  2. ↑ а б Бортко Владимир Владимирович / Память народа. (рос.)
  3. ↑ а б в г д е В. В. Бортко / Курский драматический театр им. Пушкина. (рос.)
  4. ↑ а б Українська радянська енциклопедія, 1978, Т. 2.
  5. ↑ Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах, 1995.
  6. ↑ Бортко Владимир Владимирович / Они оставили след в истории Одессы. Собрание биографический очерков и статей. (рос.)

Література