Борсоєв Володимир Бузинайович

Борсоєв Володимир Бузинайович
Народження13 квітня 1906(1906-04-13) Редагувати інформацію у Вікіданих
Холботd, Manzurskaya Volost'd, Verkholenskiy Uyezdd, Іркутська губернія, Іркутське генерал-губернаторствоd, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть8 березня 1945(1945-03-08) (38 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Оппельн[d], Провінція Верхня Сілезія, Вільна держава Пруссія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПагорб Слави Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаСанкт-Петербурзьке вище артилерійське командне училищеd (1932) і Військова академія імені М. В. Фрунзе (1941) Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Званняполковник Редагувати інформацію у Вікіданих
Війни / битвинімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер ордену «Легіон пошани»
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги»
CMNS: Борсоєв Володимир Бузинайович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Володимир Бузинайович Борсоєв (нар. 13 квітня 1906, Холбот — пом. 8 березня 1945, Польща) — радянський артилерист, учасник німецько-радянської війни, гвардії полковник. Герой Радянського Союзу. Старший брат державного діяча Бурято-Монгольської АРСР Іллі Борсоєва.

Біографія

Народився 13 квітня 1906 року в улусі Холботі (нині зниклий населений пункт в Баяндаївському районі Усть-Ординського Бурятського автономного округу Іркутської області Росії) у сім'ї бурятського скотаря. Після закінчення школи було обраний головою сільськогосподарської комуни села Тухум Баяндаївського району. Член ВКП(б) з 1930 року. Закінчив партвйну школу та працював інструктором Ехіріт-Булагатського райкому партії.

У 1932 році за партійним спеціальним набором направлений до Ленінградського артилерійського училища. 1941 року закінчив Військову академію імені Михайла Фрунзе. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на 1-му Українському фронті.

Командуючи 7-ю гвардійською винищувально-протитанковою артилерійською бригадою, гвардії полковник у боях з ворогом виявив стійкість, винахідливість, героїзм та мужність. Частини під його командуванням завдавали нищівних ударів по ворогові під час звільнення Польщі. У боях на Одерському плацдармі був важко ранений і 8 березня 1945 року помер від ран[1]. Похований у місті Львові на пагорбі Слави.

Нагороди

Нагороджений двома орденами Леніна (10 січня 1944; 6 травня 1965), орденами Червоного Прапора (22 жовтня 1943), Вітчизняної війни I ступеня (19 вересня 1945), Червоної Зірки (14 грудня 1941), медаллю «За бойові заслуги» (3 листопада 1944)[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 травня 1965 року за мужність та героїзм, проявлені в боях із німецько-фашистськими загарбниками йому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Вшанування

Примітки

  1. ↑ а б Памятник Владимиру Борсоеву появился в Улан-Удэ / Востоктелеиформ від 29 серпня 2014 року. (рос.)
  2. ↑ Борсоев Владимир Бузинаевич / Память народа. (рос.)

Література

  • Герои Советского Союза: краткий биографический словарь. Том 1. — Москва, 1987 (рос.).