Борозєнцев Леонід Леонідович
Леоні́д Леоні́дович Борозє́нцев нар. 1971, м. Вінниця, Вінницька область — адепт «російського світу» в Україні[1], поет, слем БіографіяНародився 4 березня 1971 р. і проживає у Вінниці. Випускник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за фахом «філологія».[2] Голова Вінницької обласної організації Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» один з кураторів громадської ініціативи «Вінницький Дім поета».[3]Очолює вінницькі осередки організацій «Рускоє Двіженіє України», «Рускоє собраніє».[4] Літературна діяльністьТворчі здобутки на початку 90-х років XX століття пов'язані з вінницьким літературним об'єднанням «Сучасник». Починає друкувати вірші у регіональній пресі під псевдонімом «Леонід Пирогович», втім, вже на початку ХХІ ст. — під власним ім'ям. Співпрацює з газетами «Камертон», «Резонанс», «Поле литературное», видавництвом «Континент-ПРИМ». Виступає ініціатором створення у Вінниці поетичної групи «Лірики Transcendent'a» (2003), публікації колективних видань. З 2003 р. — учасник багатьох літературних фестивалів поезії, у тому числі міжнародного рівня, таких як «Київські Лаври» (2006—2012 рр.), Міжнародний Волошинський фестиваль поезії в Коктебелі (2009—2012 рр.), поетичний фестиваль «Каштановий Дім» (Київ, 2006—2012 рр.), Міжнародний бардівський зліт «Тетянин День» (Вентспілс, 2001 р.). Дипломант Всеукраїнського фестивалю поезії «Еліта-2006» (Луганськ), фестивалю авторської пісні та пісенної поезії ім. Довлета Кєлова «Острів» (Київ, 2010, 2011). Лауреат і переможець низки міжнародних та всеукраїнських фестивалів, серед яких — Міжнародний фестиваль поезії в Ялті «Сінані Фест» (2007), Міжнародний літературний фестиваль ім. Наталії Хаткіної «Cambala — 2010» (Донецьк), Міжнародний фестиваль літератури і культури «Слов'янські Традиції» (АР Крим, 2012), Міжнародний фестиваль літературних альманахів «Редкая птица» (Дніпропетровськ, 2013). На Міжнародному літературному конкурсі «Согласование времён» (Німеччина, 2010) його вірші стали вважатися одними з найкращих. Куратор майданчиків на всеукраїнських та міжнародних поетичних фестивалях «Літаючий дах» (Черкаси, 2005, 2006, 2008, 2010), «Сінані Фест» (Ялта, 2007, 2008), «Відкритий доступ» (Запоріжжя, 2007), «Крик на лужайке» (Дніпропетровськ, 2008), «ТА-НЕ-НА-ДО» (Дніпропетровськ, 2011), «ЛАВ in fest» (Харків, 2011), «Ватерлиния» (Миколаїв, 2011), «Ан Т-Р-Акт» (Херсон, 2009—2012 рр.), «Сила Вітру» (Зоринськ Луганської області, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Вінниця, Сімферополь, Донецьк, Луганськ, Київ, 2010—2013 рр.), «Каштановий Дім» (Київ, 2009—2012 рр.), «Київські Лаври» (2011), «Волошинський фестиваль» в Коктебелі (2010—2012 рр.), "Слов'янські Традиції (АР Крим, 2012).[5] Працював у складі журі поетичних фестивалів та конкурсів «Пушкінское кольцо» (Черкаси, 2006), «Многоточие» (Бахчисарай, 2011), «АВАЛгард» (Харків, 2011), Міжнародного літературного конкурсу «Согласование времен» (Німеччина, 2011), Всеукраїнського літературного конкурсу «Каплантида» (Київ, 2012). З 2001 р. — в команді організаторів на Поділлі щорічного всеукраїнського конкурсу одного вірша «Малахітовий носоріг», з 2006 р. — Всеукраїнського фестивалю поезії «Підкова Пегаса». Учасник семінару творчої молоді видавництва «Смолоскип» у Ворзелі (2010), І та ІІ трансцендентальних читань у Канаві (2010, 2011 рр.). Перебував у складі редакційних колегій літературних газет «Поле литературное», «ЛІТТЕРРА». Редактор регіональних альманахів поезій «Полярник літературний» (1999), «Маскарад» (2004), журналу «Сетеариум» (2015). Один із засновників і адміністраторів (2008—2011 рр.) літературного Інтернет-порталу «ЛІТФЕСТ».[6] Лауреат Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» (2007)[7], літературної премії ім. В.Сосюри (2013), премії ім. Юрія Каплана (2013). Почесне звання «Прапороносець Голів Земної кулі» (Знаменосец Председателей Земного шара) (2014). ТвориЛ. Борозєнцев — автор трьох російськомовних книжок поезій:
Він один з шести авторів і редактор поетичних збірок групи «Лірики Transcendent'a»:
Друкується в періодичних виданнях України, Німеччини, Росії, США. Його твори надруковані в антологіях: «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (Канів, 2005)[10], «Украина. Русская поэзия. ХХ век» (Київ, 2008)[2], «Поезія третього тисячоліття» (Німеччина, 2012).[11] у багатьох колективних збірках та альманахах, серед яких — «Листья» (Остін, США, 2007)[12], «Согласование времен» (Німеччина, 2010)[13], «Каштановый Дом» (Київ, 2006,[14] 2010,[15] 2012[16]), «Радуга» (Київ, 2011)[17], «Взмах крыла» (Вінниця, 2003)[18], «Вінницький край» (Вінниця, 2004, 2012[19]), «Провинция» (Запоріжжя, 2006[20] та 2009[21]), «Харківський міст» (Харків, 2010)[22], «Стых» (Дніпропетровськ, 2009)[23], «Давление света» (Луганськ, 2007)[24], «Свой вариант» (Луганськ, 2011[25], 2012[26]), «Донецкий счет» (Донецьк, 2011)[27], «Степ» (Херсон, 2010)[28], «Ощущение полета» (Луганськ, 2011)[29], «ЛитЭра» (Симферополь, 2013)[30]; в літературних газетах — «Российский писатель»[31], «Литературная газета»[32]; в інтернет журналах — «Ступени»[33], «Ликбез»[34] та ін. Творчість широко представлена у мережі Інтернет, зокрема, на літературних порталах: «Поезія та авторська пісня України» [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Литературно-художественный журнал «Новая литература»[недоступне посилання з червня 2019]; "Стихи. Про: Школа поэзии «Стихира»; «Литсовет» [Архівовано 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Рифма. Ру [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.]. Примітки
Джерела і література
|