Боровський-Бродський Давид Львович

Боровський-Бродський Давид Львович
Народження2 липня 1934(1934-07-02)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Одеса, Українська СРР, СРСР
Смерть6 квітня 2006(2006-04-06)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (71 рік)
 Богота, Колумбія
(інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих)
ПохованняТроєкуровське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, сценограф, художник з костюмів
Роки творчості1956 Редагувати інформацію у Вікіданих — 2006 Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиQ28496566? Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений діяч мистецтв РРФСР Народний художник України Народний художник Російської Федерації
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровський.

Дави́д Льво́вич Боро́вський-Бро́дський (*2 липня 1934, Одеса, УРСР — 6 квітня 2006, Богота, Колумбія) — український і російський художник театру, народний художник Росії.

Біографія

Давид Львович Боровський-Бродський народився 2 липня 1934 року в Одесі.

1947—50 рр. — навчання в київській художній школі.

Працювати художником почав від 15 років — у київських театрах, зокрема, у театрі імені Лесі Українки.

Перша вистава в його оформленні відбулася 1956 року — це була постановка Ірини Молостової за п'єсю Едуардо Де Філіппо «Ложь на длинных ногах» в постановке Ирины Молостовой.

Художник працював у низці театрів Києва. 1964 року він оформив свій перший оперний спектакль (на сцені Київської опери імені Т. Г. Шевченка) — «Катерина Ізмайлова» Д. Д. Шостаковича у постановці І. Молостової.

1966 року Давид Боровський за запрошенням Бориса Львова-Анохіна перебрався до Москви.

Протягом року він був головним художником театру імені Станіславського. А від 1967 року і в наступні 3 десятиліття Давид Львович працював у Театрі на Таганці, де разом із Юрієм Любимовим створив низку незабутніх, найвідоміших своїх вистав — «Живой» за Б. Можаєвим, «А зори здесь тихие» за повістю Бориса Васильєва, «Гамлет» тощо.

Помер від інфаркту 6 квітня 2006 року в Боготі (Колумбія), куди приїхав на відкриття персональної виставки робіт. Похований в Москві на Троєкуровському кладовищі.

Найвидатніші роботи Д. Л. Боровського-Бродського

Найвідоміші роботи художника:

у Театрі російської драми імені Лесі Українки (Київ):
  • «Четвертий» К. Симонова (1961);
  • «Київський зошит» В. Собка (1963);
  • «Більшовики» М. Шатрова (1968).
у Національній опері України імені Тараса Шевченка:
  • опера «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича (1964).
у Київському драматичному театрі імені Івана Франка:
  • «Оптимістична трагедія» В. Вишневського (1967).
у Московському Театрі на Таганці:
  • «Мати» М. Горького (1969);
  • «… А зорі тут тихі» за Б. Васильєвим (1971);
  • «Злочин і кара» за Ф. Достоєвським (1979);
  • «Живий» за Б. Можаєвим (1989);
  • «Бенкет у чуму» О. Пушкіна (1989).

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Джерела і посилання