Боровик Михайло

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровик.
Михайло Боровик
Народився6 квітня 1922(1922-04-06)
Помер11 червня 1992(1992-06-11) (70 років)
Оттава
ПохованняОттава
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик
Alma materКвебекський університет в Оттаві
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка
Партія ОУН (б)
У шлюбі зДарина Боровик (Голіян)
ДітиРоман, Людмила

Боровик Михайло Романович (6 квітня 1922, Галичина — 11 червня 1992, Оттава, Канада) — український історик, доктор філософії, дослідник історії української еміграції та її преси, громадський та політичний діяч. Дійсний член НТШ, Української вільної академії наук і Української Могилянсько-Мазепинської Академії.

Життєпис

Михайло Боровик народився 6 квітня 1922 року в свідомій українській родині. Батько Роман був старшиною австрійської армії та членом УВО. Михайло Боровик закінчив гімназію у Львові в 1943 році і того ж року став членом ОУН (б), займав різні посади в організації. У 1944 році поїхав на східній фронт, де був поранений вже під час капітуляції Німеччини. 1945—1948 років — студент суспільно-економічного факультету Української високої економічної школи у Мюнхені. Від 1948 року — в Канаді. Михайло у Вінніпезі включився в активне українське громадське життя. Там же познайомився з Дариною Голіян і, переїхавши до Торонто у 1951 році, одружився з нею. Рік пізніше народився син Роман (канадський консул в США). У 1955—1959 роках навчався в Оттавському університеті на славіста.[1] Залишивши працю в Торонто, переїхав з дружиною і сином до Оттави. В 1958 році вступив до Бібліотечної школи в Оттавському університеті і М. Боровик, по закінченні отримав ступінь бакалавра бібліотечних наук, та грошову нагороду від університету. Після цього отримав посаду бібліотекаря в Національному Музеї в Оттаві. Тут у подружжя Боровиків народилась донька Лариса.

У 1960 році отримав магістра філософії у галузі славістики. Тема дипломної роботи — «Українська преса у Східній Канаді», а в 1962 році магістра бібліотекарства в Мак-Ґілському університеті. У 1969 році здобув науковий ступінь доктора філософії в Українському вільному університеті (Мюнхен), захистивши дисертацію «Українці Канади та їхня преса». Викладав у «Рідній школі». Брав участь у громадському житті: 1945—1948 роках — член Української студентської громади в Мюнхені, 1949—1952 роках — член Спілки української молоді в Канаді, 1950—1951 роках — член управи Інституту просвіти (м. Вінніпег), 1961—1962 роках — секретар Комітету українців Канади в Оттаві, член Ліги визволення України (ЛВУ) і Антибільшовицького блоку народів. У 1977 році нагороджений грамотою ЛВУ.

Помер Михайло Боровик у місті Оттава.

Доробок

  • Українсько-канадська преса та її значення для української меншини в Канаді. — Мюнхен, 1977;
  • Століття українського поселення в Канаді. 1891—1991. — Монреаль-Оттава, 1991.
  • Правда у критиці. — Вілсонвіл, 1971. — 56 с.
  • Правдивий напрямок. — Wilsohville, 1980. — 230 с.
  • З прочитаного передумане. З історії Михайла Грушевського Русі-України: головніші історичні темі з подій на наший батьківщині / Михайло П. Боровик. — Вилсонвил, Онтаріо, 1984. — 76 с.

Джерела

  • Марунчак М. Біографічний довідник до Історії українців Канади. — Вінніпег, 1986.
  • Що пишуть про автора // Боровик М. Століття українського поселення в Канаді. 1891—1991. — Монреаль-Оттава, 1991.
  • Гоцуляк Й. Д-р Михайло Боровик // «Визвольний шлях», 1993. — № 7.

Примітки

  1. ↑ Свобода. 1992 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. [Архівовано 2014-08-12 у Wayback Machine.]

Джерела

Посилання