Боровиковський Олександр Львович

Боровиковський Олександр Львович
Народився	14 (26) листопада 1844  або 14 листопада 1844(1844-11-14)[1]  Полтава, Російська імперія
Помер	20 листопада (3 грудня) 1905  (61 рік) або 20 листопада 1905(1905-11-20)[1]  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Новодівочий цвинтар (Санкт-Петербург)
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник, адвокат, поет, правник, перекладач, викладач університету, фольклорист
Галузь	право[2] , цивільне право[2] , кримінальне право[2] , Q113958160?[2] , поезія[2]  і фольклористика[2]
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Знання мов	російська[2]
Заклад	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Батько	Боровиковський Левко Іванович[3]
Роботи у Вікіджерелах

Олекса́ндр Льво́вич Боровико́вський (*26 листопада, Полтава 1844 — †3 грудня 1905) — судовий діяч Російської імперії, спеціаліст з цивільного права і процесу, таємний радник, відомий також як український фольклорист. Закінчив Харківський університет.

Біографія

Син письменника та етнографа Левка Івановича Боровиковського. Родом з Полтавщини. Закінчив юридичний факультет Харківського Імператорського університету й був залишений при кафедрі історії російського права. З 1868 р. розпочав роботу в адвокатурі на посаді присяжного повіреного в Харкові, де познайомився з юристом Анатолієм Коні. Після призначення А. Коні прокурором Санкт-Петербурзького окружного суду перейшов разом з ним на посаду товаришем прокурора. В 1874 р. повернувся в адвокатуру, тепер вже в Санкт-Петербурзі. 1887—94 — приват-доцент Новоросійського університету в Одесі. З 1894 р. повторно переведений в Санкт-Петербург на посаду помічника статс-секретаря Державної ради. В 1895 р. призначений обер-прокурором громадянського касаційного департаменту Сенату, а в 1899 р. — його сенатором.

Головні твори Боровиковського: «Закони цивільні…» (12-е вид., 1909); «Звіт судді» (в 3 т., 1891—94), в якому розглядаються й теоретичні питання цивільного права і процесу.

Як фольклорист Боровиковський в праці «Жіноча доля за малоросійськими піснями» (1867) показав тяжке становище жінки-селянки. Боровиковський — автор поезій російською мовою.

Примітки

1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
2. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. Боровиковский, Александр Львович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IV. — С. 428.
   d:Track:Q24351557d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q23892898

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Юлія Бондаренко VERBA MAGISTRI (Слова вчителя)// Українська культура: журнал. — 2017. — № 4. С.– 62-63.

Посилання

• Боровиковський [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 262. — ISBN 966-7492-00-X.
• Боровиковский А. Женская доля по малороссийским песням: очерк из малорос. поэзии А. Боровиковского. — СПб. : Тип. А. С. Суворина, 1879. — 64 с. [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Ірина Міронова. Боровиковський Олександр Львович (1844-1905 рр.) — український і російський правознавець, адвокат, науковець, поет