Бори́с Віа́н (фр.Boris Vian, 10 березня1920, Віль-д'Авре, Франція — 23 червня1959) — французькийпрозаїк, поет, джазовий музикант і співак. Автор низки модерністських та фантастичних епатажних творів, який, попри це, став після смерті класиком французької літератури, передбачивши бунт нонконформістських творів 60-х років XX століття та був передвісником «Нової хвилі» в англомовній та французькій фантастиці. Писав не лише під своїм іменем, але й під 24 псевдонімами, найвідоміший з яких Вернон Саліван.
Життєпис
Борис Віан народився 10 березня1920 року в містечку Віль-д'авре недалеко від Парижа. Вчився в паризькій Центральній школі — одному з найбільших французьких технічних університетів. Після здобуття інженерного диплома працював у Французькій асоціації стандартизації, паралельно займаючись музикою і літературним письменництвом. Написав 10 романів, у тому числі знамениту «Піну днів» (1946). Перекладав на французьку твори Реймонда Чандлера.
Під псевдонімом Вернон Саліван Віан випустив такі твори, стилізовані під нуар: романи «Я прийду плюнути на ваші могили», «Всі мертві однакового кольору», «Жінкам не зрозуміти», «А потім всіх виродків прибрати» і розповідь «Собаки, бажання, смерть».
Цей псевдонім був складений з прізвищ друзів письменника з джаз-оркестру (де сам Віан був тромбоністом): Салівана і Вернона. За легендою Вернон Саліван був афроамериканцем, якого не дозволяли друкувати в США за дуже вільні погляди, проте його перекладав Віан і він добре видавався у Франції.
Перший роман «Я прийду плюнути на ваші могили» викликав справжній фурор, він відразу став бестселером. Дотепер сумарний наклад цього роману перевищує наклад інших творів Віана. Роман був написаний на прохання видавця, друга Віана, чия справа зазнавала збитків. Проте незабаром роман визнали дуже сміливим, вульгарним і навіть порнографічним. Наклади спалювали, товариства боротьби за моральність організовували рух проти романа. Втомившись боротися з «поборниками моральності», Віан припинив писати під цим псевдонімом.
23 червня1959 року Віан прийшов на прем'єру фільму, знятого за його романом «Я прийду плюнути на ваші могили». Перегляд почався близько десятої ранку в залі «Петі Марбеф». Через десять хвилин Віан спустив голову на спинку крісла і знепритомнів. Не приходячи до пам'яті, він помер дорогою до лікарні. Ховали Віана 27 червня на кладовищі Віль-д'Авре.
Бібліографія
Романи
Сколопендра і планктон / Vercoquin et le plancton (1946),
The Big Sleep, Реймонда Чандлера під заголовком: Le grand sommeil (1948)
The Lady in the Lake, Реймонда Чандлера під заголовком: La Dame du lac (1948)
The World of Null-A, Альфреда ван Вогта під заголовком: Le Monde des Å (1958)
Українські переклади творів Віана
Віан українською виходив у видавництві Фоліо (Харків) у 1998 році у 2-х томах. Перекладачі: Петро Таращук, Владислав Борсук, Ярослава Собко, Василь Лаптійчук, Роман Осадчук, Віктор Омельченко.
Серцедер / Борис Віан ; пер. Дарія Бібікова ; ілюст. Олександр Приймак — Івано- Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-97482-1-8
Осінь в Пекіні / Борис Віан ; пер. Євгенія Сарапіна ; ілюст. Олександр Приймак — Івано- Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2018. — 248 с. — ISBN 978-966-97482-5-6
Див. також
15382 Віан — астероїд, названий на честь письменника[5].
Віан Борис // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 285. — ISBN 966-692-578-8.
