Борисов Григорій Григорович
Григорій Григорович Борисов (нар. 24 жовтня 1924, село Котельна Вельського повіту Вологодської губернії, тепер Устьянського району Архангельської області, Російська Федерація — 9 березня 2019, місто Одеса) — радянський діяч, командувач Центральної групи військ, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. БіографіяНародився в селянській родині. З 1941 по 1942 рік працював у колгоспі. З 1942 року — в Червоній армії. У 1943 році закінчив Велико-Устюзьке піхотне училище. Учасник німецько-радянської війни з 1943 року. З червня 1943 року командував стрілецьким взводом і ротою, з грудня 1944 року — заступник командира стрілецького батальйону, з лютого 1945 року — командир батальйону. Воював на Північно-Західному і 2-м Прибалтійському фронтах. Член ВКП(б) з 1944 року. У 1946 році закінчив військові курси «Постріл». Служив командиром стрілецького батальйону, потім — командиром роти курсантів військового училища. З травня 1951 року — викладач тактики на курсах перепідготовки політичного складу військового округу. У 1955 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. У 1955—1958 роках — офіцер і старший офіцер відділу штабу військового округу. З лютого 1958 року — начальник відділення штабу мотострілецької дивізії, командир мотострілецького полку, начальник штабу мотострілецької дивізії. У 1967 році закінчив Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР. З липня 1967 року — начальник відділу управління штабу військового округу. У 1968—1970 роках — командир дивізії. З серпня 1970 року — 1-й заступник начальника штабу Одеського військового округу. У 1973—1976 роках — Головний військовий радник СРСР в Сомалійській Демократичній республіці. У грудні 1976 — квітні 1979 року — начальник штабу Приволзького військового округу. У 1977 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу ЗС СРСР. З 1979 року — 1-й заступник начальника Головного управління Генерального штабу СРСР. З1 грудня 1980 — 30 вересня 1984 року — командувач Центральної групи військ. У 1984—1988 роках — 1-й заступник головнокомандувача військ напряму. У 1988—1989 роках — представник головнокомандувача Об'єднаних збройних сил держав — учасників Варшавського договору. Потім — на пенсії у місті Одесі. Військові звання
Нагороди
Джерела
|